Page 86 - Microsoft Word - Дисертація.docx
P. 86

86

                         2.2.3. Сегментація металографічних зображень за допомогою


                  методів теорії графів.



                        З  точки  зору  мінімізації  енергії  сегментація  зображень  вимагає

                  побудови деякої функції енергії, означеної на елементах зображення та

                  вибору  алгоритму  її  мінімізації.  Функція  енергії  відображає  як


                  властивості  кожного  з  елементів  зображення  так  і  локальний  зв’язок

                  між  ними.  Ці  локальні  зв’язки  відображаються  за  допомогою  вагових

                  функцій. В основі цих функцій лежить загальне правило: чим подібніші

                  значення  характеристик  тим  більше  значення  цієї  функції  і  навпаки.


                  Вони  можуть  базуватися  на  різниці  яскравостей,  локальній  оцінці

                  градієнту  яскравості,  його  напрямку,  властивостях  вибраної  метрики,

                  текстурних ознаках, ознаках сформованих фільтрами Габора та ін. [51-

                  64].  Така  різноманітність  може  означати,  що  загального  правила  для


                  вибору  функції  формування  вагових  коефіцієнтів  не  існує.  Тому  для

                  формування  ваг  елементів  зображення  певного  типу  потрібно

                  проводити дослідження різних функцій.

                        З  цією  метою  розглядається  задача  вибору  вагової  функції  для

                  знаходження  мінімального  перерізу  графа  у  задачі  сегментації


                  зображень  структури  матеріалів.  Метою  досліджень  є  вибір  виду

                  компонентів  вагової  функції,  що  описують  співвідношення  між

                  точками на краях об’єкта. Точне виділення країв дозволить побудувати

                  більш достовірні кількісні характеристики зображених об’єктів.

                        Пошук  мінімального  перерізу  у  графі  полягає  у  побудові


                  зваженого  графа,  що  відповідає  досліджуваному  зображенню  та

                  знаходженню такої послідовності ребер графу, відкидання якої розділяє

                  граф  на  окремі  зв’язні  компоненти.  На  даний  час  найбільш  повно
   81   82   83   84   85   86   87   88   89   90   91