Page 65 - КЛАСИФІКАЦІЯ ЛОКАЛІЗОВАНИХ ДЕФЕКТІВ ЗВАРНИХ ШВІВ НА РЕНТГЕНІВСЬКИХ ЗОБРАЖЕННЯХ ТРУБ
P. 65

65

                     В  даний  час  для  ідентифікації  дефектів  використовують  наступні

               інформативні  ознаки:  площа  дефекту;  довжина  периметра  дефекту;  середнє

               значення  інтенсивності  дефекту;  "контраст"  дефекту  (різниця  між  яскравістю

               дефекту  і  тла);  коефіцієнти  дискретного  перетворення  Фур'є;  геометричні

               інваріантні моменти; ознаки, обчислені на основі матриці суміжності; ознаки,

               обчислені на основі двовимірної функції Габора.

                     У методі ідентифікації дефектів за допомогою штучної нейронної мережі

               [5, 30] класифікація досліджуваної області зображення виконується нейронною

               мережею,  на  вхід  якої  подаються  значення  інформативних  ознак,  обчислених

               для даної області. Для ідентифікації дефектів використовують нейронні мережі

               двох  видів:  багатошарову  нейронну  мережу  прямого  поширення  [5,  30]  і

               нейронну мережу з радіальними базисними елементами [30].

                     У методах статистичної класифікації [7, 9] рішення про те, до якого класу

               віднести  досліджувану  область  зображення,  приймається  на  основі  аналізу

               статистичної вибірки - набору зображень дефектів. Для ідентифікації дефектів

               застосовуються  наступні  методи  статистичної  класифікації:  лінійна  [13],

               порогова  [9],  поліноміальна  [7],  баєсівська  класифікація  [9],    метод  k -

               найближчих сусідів [7, 9].


                     Дослідження,        присвячені       визначенню        вірогідності      автоматичного
               виявлення дефектів, були проведені в роботах [5, 7, 14, 30]. Оцінка вірогідності


               виявлення дефектів  здійснюється експериментально, оскільки для аналітичної
               оцінки  потрібно  побудувати  формальну  специфікацію  задачі,  а  задача


               виявлення  дефектів  є  істотно  неформальною.  Експериментальна  оцінка
               вірогідності  полягає  в  тому,  що  досліджуваний  алгоритм  виявлення  дефектів


               перевіряють на тестовому наборі радіографічних зображень.

                     Основним показником, що характеризує вірогідність виявлення, є відсоток

               виявлених  дефектів.  Відповідно  до  проведених  досліджень,  для  сучасних

               методів  значення  цього  показника  при  перевірці  на  тестових  зображеннях

               складає 90...96%.
   60   61   62   63   64   65   66   67   68   69   70