Page 68 - КЛАСИФІКАЦІЯ ЛОКАЛІЗОВАНИХ ДЕФЕКТІВ ЗВАРНИХ ШВІВ НА РЕНТГЕНІВСЬКИХ ЗОБРАЖЕННЯХ ТРУБ
        P. 68
     68
               мережі проводилося на основі навчального набору типових дефектів за методом
               зворотного поширення помилки.
                     Методи статистичної класифікації дефектів представлені в роботах [11] і
               [16]. У роботі [11] використовувалася лінійна класифікація, а в [16] - метод   k -
               найближчих сусідів. Лінійна класифікація дефектів являє собою спосіб поділу
               дефектів  у    N -вимірному  гіперпросторі  інформативних  ознак  ( N   –  кількість
               ознак) за допомогою гіперплощин, що є границями між класами. У методі  k -
               найближчих сусідів для виявленого дефекту знаходять найближчих до нього в
               гіперпросторі ознак дефектів зі статистичної вибірки. Виявлений дефект буде
               належати до того ж класу, що і більшість з  k  найближчих до нього дефектів.
               Використовувати  експертну  систему  з  нечіткою  логікою  для  класифікації
               дефектів запропоновано в роботі [15]. Формування бази знань здійснювалося на
               основі  навчального  набору  типових  дефектів  за  допомогою  так  званого
               генетичного  алгоритму.  У  результаті  досліджень  була  знайдена  оптимальна  з
               точки зору якості класифікації конфігурація експертної системи.
                     У  дослідженнях  [10-13,  15,  16]    якість  автоматичної  класифікації
               оцінювалася  експериментально  шляхом  перевірки  роботи  розроблених
               алгоритмів  на  тестовому  наборі  зразків  дефектів.  Як  показник  якості
               класифікації  в  цих  дослідженнях  використовується  відсоток  правильних
               класифікацій, що дорівнює відношенню кількості дефектів, клас для яких був
               визначений вірно, до загальної кількості дефектів у тестовому наборі.
                     У  роботах  [10-12]  відсоток  правильних  класифікацій  розраховувався
               безпосередньо  для  одного  тестового  набору  дефектів  і  складав  94...99  %.
               Недоліком такого способу оцінки можна вважати його низьку надійність, тому
               що  використовувався  тестовий  набір  невеликого  розміру  (59...  124  дефекти).
               Більш надійний метод оцінки якості класифікації застосовувався в роботах [13,
               15,  16],  де  був  використаний  метод  самоналаштування  (bootstrep-метод).
               Значення  відсотка  правильної  класифікації,  отримані  за  допомогою  цього
               методу,  становили  81...92  %.  Цю  оцінку  якості  класифікації  можна  вважати





