Page 66 - КЛАСИФІКАЦІЯ ЛОКАЛІЗОВАНИХ ДЕФЕКТІВ ЗВАРНИХ ШВІВ НА РЕНТГЕНІВСЬКИХ ЗОБРАЖЕННЯХ ТРУБ

66

Крім відсотка виявлених дефектів, важливим параметром є мінімальний

розмір дефектів, що виявляються. У роботі [14] було виміряне значення цього

параметра для круглих пор. Для дослідженого в цій роботі методу при

використанні зображень, отриманих за допомогою рентгенівської плівки,

мінімальний розмір дефектів, що виявляються, був рівним 0,3 мм, а при

використанні рентген-телевізійних зображень – 0,46 мм.

Окремого розгляду вимагає питання порівняння вірогідності

автоматичного виявлення дефектів і вірогідності виявлення дефектів людиною.

Дослідження цих двох способів контролю представлено в роботі [30], де ті самі

радіографічні зображення були перевірені на наявність дефектів групою

дефектоскопістів і алгоритмом автоматичного виявлення дефектів. У результаті

дослідження встановлено, що за допомогою методів автоматичного виявлення

може бути досягнута така ж висока вірогідність виявлення, що властива

людині.

Однак у роботі [14] було встановлено, що досвідчений дефектоскопіст

досить добре виявляє дуже маленькі дефекти (пори з діаметром меншим за 0,3

мм), у той час, як алгоритм автоматичного виявлення не міг відрізнити пори

діаметром менше ніж 0,3 мм від помилкових виявлень, викликаних шумовими

викидами. Звідси можна зробити висновок, що істотним недоліком розроблених
алгоритмів автоматичного виявлення є низька вірогідність виявлення дефектів

невеликих розмірів.
Автоматична класифікація дефектів. Алгоритм класифікації дефектів

повинний визначати, до якого класу належить виявлений дефект. У
дослідженнях [10-13, 15, 16], присвячених автоматичній класифікації, дефекти

зварних швів поділяються на наступні класи: пора, шлакове включення,

тріщина, непровар, підріз, підпал. Ухвалення рішення про віднесення

виявленого дефекту до визначеного класу приймається на основі аналізу

значень його інформативних ознак.