Page 59 - dysertaciyahembara
P. 59

Це обумовлено полегшенням руху і виходу дислокацій на поверхню

                  внаслідок дії декогезивно-адсорбційного зниження сил атомного зчеплення

                  за  наявності  водню.  При  цьому  збагачення  воднем  локальних  ділянок

                  металу відбувається або дифузійним, або дислокаційних шляхом.

                         У роботі [233] встановлено, що для низьколегованих трубопровідних

                  сталей існує деяке характеристичне значення концентрації водню CH = CH∗

                  у  металі,  за  якого  змінюється  механізм  впливу  водню  на  деформування

                  сталі: при CH ≤ CH∗ водень спричиняє пластифікацію матеріалу, а при CH ≥


                  CH∗  –  його  окрихчення.  Для  сталі  20  значення  CH∗  достатньо  низьке
                                                3
                  ((1,77...2,09)⋅10–6 mol/cm ). Отже, малі об’ємні концентрації водню в металі

                  полегшують його пластичне деформування. Значення CH∗ можна розглядати

                  як важливий інженерний параметр для оцінювання міцності та руйнування

                  матеріалів та елементів конструкцій у водневовмісних середовищах. Тому

                  актуальним  завданням  є  створення  математичної  моделі  для  визначення

                  концентрації  водню,  за якої  відбувається  зміна механізму  деформування.

                  Основні результати даного розділу опубліковано у роботах [1, 4, 6, 11, 14].



                         2.1. Аналіз досліджень і публікацій




                         Відомо [229], що дифузія водню в металі залежить не тільки від типу

                  кристалічної ґратки металу, але і від міри її досконалості. Найбільш істотно

                  дефекти  кристалічної  ґратки  впливають  на  коефіцієнти  дифузії  і

                  розчинності  водню  в  металі.  Границі  зерен  [235]  є  легшим  шляхом  для

                  дифузії, ніж самі зерна (рис. 2.1). Перенесення атомів відбувається на кілька

                  порядків швидше, ніж по зерну (рис. 2.1c).















                                                                                                          59
   54   55   56   57   58   59   60   61   62   63   64