Page 56 - dysertaciyahembara

обов'язково повинна включати всі виявлені передумови і процеси на мікро-

і нанорівнях біля вершини тріщини, включаючи:

 поле напружень-деформацій і процеси локалізації у вершині тріщини;

 дислокаційно-водневі взаємодії: зародження дислокацій – генерація та

випромінювання [24]/екранування [18, 46, 91, 169, 225];

 підвищена/утруднена рухливість дислокацій, тобто обидва виявлені

ефекти: воднева посилена локалізована пластичність (HELP) [22, 30,

37, 40, 45, 98, 125, 166] та/або воднева утруднена локалізована

пластичність [52, 58, 69, 79, 126, 132, 148, 172, 174, 177-181];

 дефекти, спричинені воднем, їх утворення та емісія (вакансії,

дислокації, мікро- та нанопорожнини) [23, 24, 36, 42, 89, 137, 183, 184];

 процеси локального високого накопичення водню та декогезії (HEDE)

[17, 18, 28, 49, 78, 91, 133-135].

1.5. Висновки, постановка та обґрунтування задач дослідження

Проведений огляд і аналіз літератури показує, що не дивлячись на

великий інтерес наукового співтовариства до питань впливу водню на

метали і численну кількість присвячених цій темі робіт, проблема про

механізми зародження і розвитку тріщин в металах, підданих одночасній дії

механічного навантаження і агресивних середовищ, ще не отримала

прийнятного для інженерної практики рішення. І хоча встановлення

особливостей елементарних механізмів, які очевидно різноманітні за різних

умов експлуатації, залишається основною задачею, для практичних цілей

необхідно проведення досліджень з метою опису процесів в макромаштабі.

З огляду на це, актуальною і важливою науково-технічною задачею є

побудова розрахункових моделей та розробка на їх основі методів

розрахунку залишкової довговічності елементів конструкцій з трішинами з

урахуванням різних механізмів впливу водню. Аналіз сучасних вітчизняних

56