Page 107 - dysertaciyahembara

A u i u i Q q i  

F
де   n j d    i dV ;   n i d  ;  2  dS ;
 ij
 0
S S S S S S 
   S
 K  1   u  u  dW  d W dW 0  d ij  q – об’ємна
S  2 S   i i dV ; dt dt  0 dV ; dt ij dt i i,
 
густина енергії деформування; q – компоненти вектора теплового потоку;
i

F – компоненти вектора об’ємної сили; n – компоненти одиничного
i
j
вектора зовнішньої нормалі до поверхні  ;  – масова густина;  –
0
енерговитрати, віднесені на одиницю площі новоутвореної поверхні

тріщини;  і u – складові тензора напружень та вектора переміщень на
i
ij
поверхні тіла  (включаючи тріщини).

Оскільки енергетичні складові в цьому законі важко розрахувати, то

використовуючи основні положення  -моделі Леонова-Панасюка-
с
Дагдейла, переходимо до силових чи деформаційних параметрів.

У сталей при наводнюванні виникає макроскопічна деформація, яка

змінюється при збільшенні концентрації водню [229]. Для невеликої

кількості водню в зоні передруйнування залежність компонент деформації

 від концентрації водню C   t можна прийняти лінійною. Повну
ij

деформацю  представимо у вигляді суми двох складових: деформації e ij ,
ij

зумовленої зовнішніми полями (наприклад, силовим навантаженням), і

складовою, що враховує наявність атомів водню в решітці

 ij  e  BC δ (4.15)
ij
ij

Тут B – характеристика матеріалу, яка визначає зміну деформації решітки

від зміни концентрації водню; δ – функція Дірака.
ij

Якщо деформації e викликані зовнішнім силовим навантаженням і
ij

107