Page 107 - dysertaciyahembara
P. 107
A u i u i Q q i
F
де n j d i dV ; n i d ; 2 dS ;
ij
0
S S S S S S
S
K 1 u u dW d W dW 0 d ij q – об’ємна
S 2 S i i dV ; dt dt 0 dV ; dt ij dt i i,
густина енергії деформування; q – компоненти вектора теплового потоку;
i
F – компоненти вектора об’ємної сили; n – компоненти одиничного
i
j
вектора зовнішньої нормалі до поверхні ; – масова густина; –
0
енерговитрати, віднесені на одиницю площі новоутвореної поверхні
тріщини; і u – складові тензора напружень та вектора переміщень на
i
ij
поверхні тіла (включаючи тріщини).
Оскільки енергетичні складові в цьому законі важко розрахувати, то
використовуючи основні положення -моделі Леонова-Панасюка-
с
Дагдейла, переходимо до силових чи деформаційних параметрів.
У сталей при наводнюванні виникає макроскопічна деформація, яка
змінюється при збільшенні концентрації водню [229]. Для невеликої
кількості водню в зоні передруйнування залежність компонент деформації
від концентрації водню C t можна прийняти лінійною. Повну
ij
деформацю представимо у вигляді суми двох складових: деформації e ij ,
ij
зумовленої зовнішніми полями (наприклад, силовим навантаженням), і
складовою, що враховує наявність атомів водню в решітці
ij e BC δ (4.15)
ij
ij
Тут B – характеристика матеріалу, яка визначає зміну деформації решітки
від зміни концентрації водню; δ – функція Дірака.
ij
Якщо деформації e викликані зовнішнім силовим навантаженням і
ij
107