Page 107 - dysertaciyahembara
P. 107

A            u i             u i         Q      q i            
                                                  
                                                     F
                  де              n j     d      i     dV ;               n i d  ;       2    dS ;
                                ij
                                                                                                     0
                         S             S              S           S       S              S 
                                                                                                 S
                    K    1     u   u     dW     d   W          dW  0     d ij    q   –  об’ємна
                    S   2   S     i  i  dV ;   dt   dt    0 dV ;   dt       ij  dt      i i,
                                                        
                  густина енергії деформування;  q  – компоненти вектора теплового потоку;
                                                          i

                  F   –  компоненти  вектора  об’ємної  сили;  n –  компоненти  одиничного
                    i
                                                                          j
                  вектора  зовнішньої  нормалі  до  поверхні   ;     –  масова  густина;     –
                                                                                                        0
                  енерговитрати,  віднесені  на  одиницю  площі  новоутвореної  поверхні

                  тріщини;    і  u  – складові тензора напружень та вектора переміщень на
                                      i
                                ij
                  поверхні тіла  (включаючи тріщини).

                         Оскільки енергетичні складові в цьому законі важко розрахувати, то

                  використовуючи  основні  положення   -моделі  Леонова-Панасюка-
                                                                       с
                  Дагдейла, переходимо до силових чи деформаційних параметрів.


                         У сталей при наводнюванні виникає макроскопічна деформація, яка

                  змінюється  при  збільшенні  концентрації  водню  [229].  Для  невеликої

                  кількості водню в зоні передруйнування залежність компонент деформації

                     від  концентрації  водню  C            t   можна  прийняти  лінійною.  Повну
                    ij

                  деформацю   представимо у вигляді суми двох складових: деформації                     e ij ,
                                  ij

                  зумовленої  зовнішніми  полями  (наприклад,  силовим  навантаженням),  і

                  складовою, що враховує наявність атомів водню в решітці




                                                  ij    e   BC δ                                   (4.15)
                                                                  ij
                                                        ij



                  Тут  B  – характеристика матеріалу, яка визначає зміну деформації решітки

                  від зміни концентрації водню; δ – функція Дірака.
                                                         ij

                         Якщо деформації  e  викликані зовнішнім силовим навантаженням і
                                                 ij




                                                                                                         107
   102   103   104   105   106   107   108   109   110   111   112