Page 36 - Dycert_Havryluk
P. 36

36

               впливають  на  корозійну  тривкість  металевих  деталей,  але  ця  проблема  досить

               обмежено висвітлена в науково-технічній літературі.

                      Суттєвий вплив на електрохімічні властивості та хімічний опір сталі корозії

               має механічна обробка під час якої змінюється фізико-механічний стан поверхні.

               Виникає  загальна  електрохімічна  гетерогенність  поверхні,  що  значною  мірою

               зумовлює інтенсивність електрохімічних процесів при експлуатації деталей [8, 25,

               117-119]. Найменш тривкими до корозії є поверхні, отримані під час силового та

               звичайного точіння, так як мають максимальну електрохімічну гетерогенність, і

               відповідно максимально негативний електродний потенціал, найбільш стійкою  –

               після швидкісного точіння.

                       Дослідження  по  підвищенню  захисних  властивостей  ЗОР  за  рахунок

                оптимального  вибору  ПАР,  ефективних  для  гальмування  корозії  та  корозійно  -

                механічного руйнування, приводить автор [69]. Під час механічного оброблення

                металу  з  інгібованими  ЗОР  необхідно  враховувати  диполь-дипольні  взаємодії,


                утворення  хімічних  зв’язків,  дисперсійних,  капілярних  сил.  Зменшення
                поверхневої  енергії  твердого  тіла  під  впливом  фізико-хімічних  процесів  (ефект


                Ребіндера) грає відповідальну роль в проявленні пластифікувальної та різальної
                дії  ЗОР  [120,  121].  Ефект  Ребіндера  на  мікрорівні  полягає  в  полегшенні


                елементарних  розривів  та  перебудови  міжатомних  зв’язків  при  участі
                чужорідних        атомів,     що      частково       екранують        міжатомні       взаємодії.


                Термодинамічна  умова  проявлення  ефекту  полягає  у  тому,  що  інтенсивність
                поверхневих взаємодій повинна бути співмірна з енергією зв’язку між атомами,


                іонами, які складають тверде тіло. Для помітного зниження міцності досить, щоб

                вільна енергія поверхневої взаємодії складала 50-100 кДж/моль.

                      Ефект  Ребіндера  спостерігається  для  твердих  тіл  всіх  типів  та  структур.

               Його проявлення пов’язане з чисельними фізико-хімічними факторами: хімічним

               складом  твердого  тіла  та  середовища,  що  визначає  характер  та  інтенсивність

               міжатомних взаємодій; реальною структурою твердого тіла, умовами деформації

               та  руйнування.  В  залежності  від  сукупності  всіх  цих  чинників  ефект  Ребіндера

               може виявлятися у різних формах – від полегшення пластичного деформування до
   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41