Page 147 - дисертація Головчук
P. 147

147


                                                  ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

               1.  Встановлено,  що  товщина  ламелей  у  покриттях  усіх  систем  легування

                     зростає  зі  збільшенням  об'єму  розплавленого  металу  на  торцях  ПД  і,

                     відповідно,  за  формування  краплин  більшого  діаметру  під  час  його

                     диспергування повітряним струменем, що забезпечували використанням ПД

                     більшого  діаметра  і,  відповідно,  з  вищим  коефіцієнтом  заповнення  його

                     оболонки шихтою та підвищенням струму дуги.

               2.  Показано,  що  кількість  оксидної  фази  у  покриттях  вдвічі  зростає  зі

                     збільшенням дистанції розпилювання ПД від 80 до 120 мм. Більше оксидної

                     фази (на 40-100%) виявили у покриттях, сформованих із ПД діаметром 2,4

                     мм з вищим коефіцієнтом заповнення його оболонки шихтою порівняно із

                     покриттями, сформованими із ПД діаметром 1,6 мм з нижчим заповненням.

                     Це зумовлено більшим об’ємом шихти у ПД більшого діаметру, порожнини

                     між  порошинками  в  якій  заповнені  повітрям,  яке  інтенсивно  окиснює

                     краплини  розплаву  всередині  ПД  і  на  їх  торцях  під  час  напилювання

                     покриттів.

               3.  Встановлено,  що  поруватість,  та  мікротвердість  покриттів  зростає  із

                     збільшенням товщини ламелей в їх структурі та, відповідно, діаметру ПД.

                     Збільнення  мікротвердості  зумовлено  меншим  випаровуванням  та

                     вигорянням  елементів  легування  з  краплин,  що  формують  покриття,  а


                     збільшення поруватості викликано інтенсивним розбризкуванням краплин
                     при  ударі  об  напилювану  поверхню,  що  зумовлює  виникнення


                     мікропорожнин між ламелями покриття.
               4.  Встановлено, шо із збільшенням товщини ламелей покриттів 250Х21ВФГС


                     та  50ХН2Р5ГС  їх  адгезія  до  сталевої  основи  незначно  зменшується,  що

                     зумовлено  виникненням  напружень  розтягу,  які  викликають  появу

                     мікротріщин або сітки тріщин у їх структурі. При цьому адгезія покриттів із

                     ПД50Х6МГ2С до сталі зростає. Це зумовлено більшим вмістом вуглецю у

                     крупних  ламелях  та  формуванням  в  них  високовуглецевого  мартенситу,
   142   143   144   145   146   147   148   149   150   151   152