Page 32 - NYRKOVA_AREF

30

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено науково-прикладну проблему – встановлено
закономірності корозійного розтріскування сталей магістральних газопроводів при
їх катодному захисті, розв’язання якої розширює розуміння механізму корозійного
розтріскування магістральних газопроводів, що дає можливість науково-
обґрунтованого підходу до вибору способів його попередження.
1. Запропоновано та науково обґрунтовано методологію досліджень
схильності трубної сталі (на прикладі сталі Х70) до корозійного розтріскування при
катодному захисті, яка полягає у моделюванні в лабораторних умовах чинників, що
присутні на магістральному газопроводі при його експлуатації (контакт з
корозивним середовищем, прикладений захисний потенціал, накопичені цикли змін
напруження, що моделюють тривалу експлуатацію газопроводу, наявність
концентратора напружень, захисних покривів тощо), проведенні досліджень та
оцінюванні схильності сталі до корозійного розтріскування. Введено коефіцієнт
схильності до корозійного розтріскування K , в якому враховано зміну відносного
S
звужування зразка у повітрі порівняно з розчином, та критерій схильності до
корозійного розтріскування: якщо K  1,60, сталь схильна до КР, що підтверджено
S
результатами лабораторних та натурних досліджень.
2. Виявлено комплекс чинників, які спричиняють деградацію захисних
полімерних покривів (зокрема стрічкового) при катодному захисті, а саме: наявність
дефекту в покриві, його контакт з корозивним середовищем та катодна поляризація.
о
о
Показано, що підвищення температури від 20 С до 50 С прискорює процес
деградації, який продовжує розвиватися з плином часу. Через 2,5 місяця контакту з
середовищем ґрунтувальний шар зазнає деградації, що підтверджено появою в
інфрачервоних спектрах смуг неорганічних наповнювачів (карбонату кальцію і
тальку); деструкції поліетилену за такий час не відбувається. Присутність продуктів
деградації ґрунтувального шару у розчині підвищує схильність сталі Х70 до
корозійного розтріскування: K зростає від 1,70 у розчині, що не контактував з
S
покривом, до 2,63 у розчині після контакту з покривом.
3. Встановлено, що в умовах тривалої дії постійної деформації в модельному
ґрунтовому електроліті за потенціалу, наближеному до максимального захисного
-1,0 В, для сталі Х70 властива підповерхнева корозія, а для Х80 – міжзеренне
руйнування, спричинене воднем. Для практичного оцінювання схильності сталі
різної міцності до КР обґрунтовано і запропоновано новий спосіб, заснований на
аналізі довжини спадних ділянок кривих руйнування та введено відповідний
коефіцієнт K , що дало змогу порівняти схильність трубної сталі з різними
τ
показниками міцності до КР при іншій однаковій комбінації зовнішніх та
внутрішніх чинників. Визначено, що дробоструминне оброблення поверхні зменшує

різницю у схильності трубної сталі різної категорії міцності до корозійного
розтріскування: за наближеного до максимального захисного потенціалу -1,0 В ця
різниця, оцінена коефіцієнтами K , зменшується від 2,2 для шліфованих
τ
поверхонь до 1,1 для поверхонь після оброблення.