Page 23 - Міністерство освіти і науки України
P. 23

21

                   До  подібного  висновку  можна  дійти  також  з  аналізу  праці  A. L.  McKelvey,
            ефективний розмах КІН ΔK eff = K max – K op, визначений з урахуванням ефекту закриття
            тріщини, однозначно не описують кінетику руйнування.


                   Таким чином, з позицій механіки втомного руйнування сплаву нітинол властива
            чітка  особливість:  показник  K max  виступає  механічною  рушійною  силою  втомного
            росту  тріщини.  Оскільки  цьому  сплаву  притаманні  кардинальні  структурно-фазові
            перетворення,        спричинені       не     температурним         чинником,       а    механічним
            навантаженням,  то  можна  припустити,  що  саме  вони  відповідальні  за  описаний
            механічний феномен.
                   Мікрофрактографічні дослідження виявили практично крихкий характер зламів
            з  формуванням  у  межах  окремих  зерен  паралельних  вузьких  смуг  фасеток
            квазівідколу  (рис.  24).  Крізьзеренний  механізм  відколу  вважали  за  наслідок
            деформаційного  перетворення  аустеніту  в  мартенсит  у  вершині  тріщини,
            спричинений напруженим станом  у зоні передруйнування впродовж усього шляху
            поширення  руйнування.  А  крихкий  характер  зламів  пов’язаний  із  руйнуванням
            утвореної мартенситної складової, здатність деформуватися якої значно менша, ніж
            аустеніту.
                   Логічно  припустити,  що  експериментально  встановлена  в  рамках  механіки
            втомного  руйнування  визначальна  роль  параметра  K max  за  втомний  ріст  тріщини
            зумовлена  його  відповідальністю  за  інтенсивність  аустенітно-мартенситного
            перетворення в околі вершини тріщини. І хоча після просування тріщини і, таким
            чином, розвантаження  матеріалу  відбувалося  зворотне  перетворення  мартенситу  в
            аустеніт, існування якого за кімнатної температури термодинамічно зумовлене, однак
            злами візуалізували морфологію мартенситу в момент його руйнування відколом.


























                                      a                                               б
                  Рис. 24. Мікрофрактограми псевдопружного нітинолу, отримані на зразках,
                       випробуваних на циклічну тріщиностійкість при R = 0,2 (a) і 0,5 (б)

                   Мінімізація  відповідальності  розмаху  ΔK  за  кінетику  втомного  руйнування
            сплаву  нітинол  передбачає  також  мінімізацію  впливу  реверсивної  пластичної
   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28