Page 17 - Microsoft Word - avtoref_Винар_друк

15

Внаслідок поляризації сталі під час тертя в розчині хлориду натрію
змінюється і характер руйнування поверхні (рис. 13). За катодної поляризації
спостерігається більша пошкоджуваність. Це пов’язано із полегшенням
деформування на локальних ділянках під дією водневого чинника. Зокрема, можна
спостерігати, що за потенціалу поляризації -1,400В виділення водню сприяє
утворенню глибших борозенок порівняно з матеріалом без поляризації та появі смуг
ковзання на приконтактній зоні, ширина яких залежить від величини потенціалу.
Тобто зі зростанням інтенсивності виділення водню в зоні тертя зростає як ширина
смуг, так і окіл їх поширення.

а б в
Рис. 13. Топографія поверхні сталі 08Х18Н10Т після трибокорозійних досліджень у
парі з керамічною кулькою за різного рівня поляризації:
a – -1,400 В; б – без поляризації; в – 0,800 В, навантаження 10Н.

За анодної поляризації (рис. 13в) проявляється суттєва роль корозійного
чинника в процесах трибокорозії. Шорсткість ділянок поверхні суттєво нижча, ніж
за катодної поляризації і неполяризованих. Однак, спостерігається поява та ріст
пітінгів, які за фрикційного контакту з’являються за від’ємніших потенціалів і
зосереджені на ділянці тертя. На поверхні, що не бере участі у терті, вони відсутні.
Взагалі за однакового зміщення потенціалу катодна поляризація внаслідок
виділення водню більше інтенсифікує процеси зношування, ніж анодна.
Таким чином, під час трибокорозії сталі 08Х18Н10Т та сплаву Д16Т анодна
поляризація сприяє розчиненню матеріалу, знижуючи коефіцієнт тертя та
інтенсифікуючи втрати матеріалу. Водночас, вплив катодної поляризації
неоднозначний, оскільки водень, що виділяється під час катодних реакцій за корозії
металів по-різному може змінювати їх властивості, а отже і механізми фрикційної
взаємодії.
У п’ятому розділі наведено результати досліджень електролітичного
наводнювання під час фрикційної взаємодії технічно чистих металів: алюмінію,
міді, заліза, нікелю, ніобію, цирконію, титану з інертним контртілом (кулька Al 2O 3).
3
Електролітичне наводнювання проводили у розчині H 2SO 4 –49 г/дм ; As 2O 3–10
3
2
мг/дм ; впродовж 1-3 год та густини струму 0,5–5 А/дм .
Виявлено зміну триботехнічних характеристик (табл.1) та механізмів
фрикційної взаємодії контактуючих поверхонь у корозійно активних середовищах за
дії водневого чинника.