Page 15 - Microsoft Word - avtoref_Винар_друк
P. 15

13

                   За  зовнішньої  поляризації  сплаву  Д16Т  під  час  тертя  змінюється  характер
            руйнування  поверхні  (рис.  10):  спостерігається  дещо  більша  шорсткість  поверхні
            тертя  зі  зміщенням  потенціалу  поляризації  від  потенціалу  корозії  до  потенціалу  -
            1,200 В (рис. 10а); гальмуються електрохімічні процеси окиснення, внаслідок чого
            дещо  зростає  шорсткість  контактної  поверхні  і  зношування  стає  в  більшій  мірі
            механічним. За зміщення потенціалу поляризації в анодний бік швидкість утворення
            продуктів  корозії  зростає  (рис.  10в)  і  вони  послаблюють  адгезійну  взаємодію  між
            контактними  парами  (зменшується  коефіцієнт  тертя),  однак  пришвидшують
            винесення  вторинних  структур  із  зони  фрикційної  взаємодії  та  інтенсифікують
            зношування.














                              a                                  б                                  в


                      Рис.10. Топографія поверхні сплаву Д16Т після трибокорозійних досліджень у парі з
                            керамічною кулькою у кислому дощі за різного рівня поляризації:
                                               a – -1,2 В; б – без поляризації; в– 0,5 В.

                  Таким  чином,  катодна  поляризація  знижує  втрати  матеріалу  під  час
            трибокорозії сплаву Д16Т. Максимальне зниження (~45%) спостерігається в області
            потенціалу  свіжоутвореної  поверхні  -1,2  В.  Виділення  водню  в  зоні  фрикційної
            взаємодії інтенсифікує руйнування сплаву внаслідок приповерхневого підлужнення
            середовища  та  розчинення  поверхні  через  хімічну  корозію.  Анодна  поляризація
            інтенсифікує  зношування  зі  зростанням  прикладеного  потенціалу  внаслідок
            пришвидшення реакцій окиснення, проте знижує коефіцієнт тертя через утворення
            продуктів корозії, що послаблює адгезійну взаємодію у парі тертя.
                  Аналогічні  дослідження  сталі  08Х18Н10Т  у  3%-му  розчині  NaCl  виявили
            (рис.11),  що  за  фрикційного  контактування  поверхні  із  корундом  електродний
            потенціал зміщується у бік від’ємніших значень, а густина струму корозії зростає на

            порядок.  Фрикційна  взаємодія  зміщує  потенціал  пітінгоутворення  сталі  в
            хлоридвмісному розчині від ~0,360В до ~0,190 В. Для анодної вітки поляризаційної
            кривої  сталі  в  умовах  трибокорозії  характерні  осциляції  струму  поляризації,  які
            пов’язані із репасиваційними процесами.
                  За  катодної  поляризації  в  діапазоні  -0,425….-1,0  В  зростає  ширина  треку  на
            ~25%  (рис.  12).  Це  може  бути  пов’язано  зі  зменшенням  швидкості  процесів
            електрохімічного окиснення і формуванням менш стійкої пасивувальної плівки, яка
            легше  руйнується  індентором  і  ймовірно  діє  як  абразив.  Зі  зміщенням  потенціалу
            поляризації  у  від’ємніший  бік  до  -1,8  В  зростає  ширина  доріжки  тертя  на  ~35%
            порівняно  із  тертям  за  потенціалу  трибокорозії.  Це  пов’язано  із  інтенсивним
   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20