Page 21 - Microsoft Word - avtoref_Винар_друк

19

і їх виходу на поверхню відбувається десорбція надлишкового газу, яка
супроводжується зміною конфігурації і розміру блістерів. У центрі блістерів
виникають додаткові кільця, що може бути свідченням їх росту, зокрема, це чітко
спостерігається на армко-залізі (рис.16 а−в). Через 24 год після наводнювання
кількість кілець на окремих блістерах зменшилася, що пов’язано зі зменшенням їх
висоти внаслідок виходу тріщин на поверхню і виведенням надлишкового газу з
металу.
Встановили, що після наводнювання зразка сталі У8 поверхня здеформувалася і
на ній з’явилися блістери (рис. 16г-е). Під час виходу водню рівень деформації
зменшується і вона припиняється через два
тижні, а розміри блістерів збільшуються
(згідно спостережень впродовж 2-х тижнів)
(рис. 17). Висота блістерів коливалася від
сотень нанометрів до мікрона і більше.
Таким чином, за результатами аналізу
картини різницевих спекл-інтерферограм,
отриманих на поверхнях армко-заліза та сталі
У8, виявили, що після електролітичного
наводнювання спостерігається деформація
Рис. 17. Зміна рельєфу поверхні поверхні зразків, яка проявляється у зміні
зразків армко-заліза (1) і сталі У8 (2)
за десорбції водню після мікрорельєфу і появі блістерів.
електролітичного наводнювання Такі зміни у поверхневих шарах
приводять до змін умов фрикційної взаємодії
поверхні. Зокрема, зі збільшенням концентрації вуглецю у залізі від 0 до 0,8% у парі
із корундовою кулькою за зворотно-поступального руху (Р=2Н) у вихідному стані
коефіцієнт тертя знижується (рис.18а).

а б
Рис.18. Зміна коефіцієнтів тертя (а) та втрати матеріалу (б) після наводнювання за
2
густини струму 1 А/дм , 1 год заліза та сталей: 1 – ненаводнені; 2 – за присутності
дифузійного водню; 3 – залишкового водню.
Тертя без змащування.

Для феритної структури утворення дефектів внаслідок електролітичного
наводнювання (рис.15, 16) сприяє зменшенню когезійної взаємодії між
структурними складовими, полегшенню виносу матеріалу із зони контактування і,