Page 13 - Microsoft Word - avtoref_Винар_друк

11
-1
Зокрема, зі зростанням швидкості обертання зразка від 0,8 до 800 хв значення
коефіцієнтів тертя зростають від 0,25 до 0,72, а ширина доріжки тертя – від 220 до
950 мкм (рис.6). Найбільші втрати матеріалу, коефіцієнт тертя та суттєві зміни
-1
трибопотенціалу, що спостерігаються за швидкості 800 хв , пояснюються
інтенсивним руйнуванням матеріалу внаслідок адгезійного схоплювання з відривом
-1
(рис.7), оскільки вторинні структури не встигають утворитися. За швидкості 0,8 хв
тертя відбувається по поверхні оксидного шару, внаслідок чого коефіцієнт тертя
-1
утричі нижчий, ніж при руйнуванні за адгезійним механізмом (за 800 хв ).
Відповідно знижується інтенсивність зношування та трибопотенціал, і фрикційна
взаємодія проходить за окиснювальним механізмом, а руйнування металу практично
відсутнє (рис.7).
Виявлено, що між кривою репасивації після гільйотинування (рис. 5) та
триботехнічними характеристиками сплаву Д16Т в середовищі кислого дощу (рис.
6) існує певна залежність, за якої можна встановити механізми тертя,
використовуючи електрохімічні характеристики. Співставлення потенціалів на
кривій репасивації (рис. 5) і потенціалів трибокорозії (Е тр) (рис. 6) дає можливість
оцінити стан поверхні тертя та поведінку вторинних структур. Якщо Е тр
наближається до Е СОП, то це свідчить про видалення плівок під впливом тертя, що
може призвести до схоплювання поверхонь. Навпаки, збільшення різниці між Е тр і
Е СОП, та зміщення Е тр у бік потенціалу корозії (Е кор) вказує на наявність вторинних
структур, які запобігають схоплюванню і знижують інтенсивність зношування –
руйнування відбуваються за перевагою окиснювального механізму.

а б в

Рис. 7. Характер руйнування поверхні
алюмінієвого сплаву Д16Т після тертя в парі з
корундовою кулькою у кислому дощі за швидкості
взаємодії:
-1 -1 -1 -1
а – 800 хв , б – 80 хв , в – 8 хв , г – 0,8 хв .
(контртіло Al 2O 3, навантаження 1Н)

г
Таким чином, за електродним потенціалом можна оцінювати механізм
руйнування та швидкість утворення вторинних структур при трибокорозії металів,

що пасивуються у корозивних середовищах, зокрема сплавів алюмінію.