Page 20 - Krechkovska_avtoref
P. 20

18
       рорентгенівського  спектрального  аналізу  вони  відрізнялися  підвищеним  вмістом
       молібдену та хрому. В околі внутрішньої поверхні (ВП) труби розмір карбідів не пе-
       ревищував 0,7 мкм і їх кількість була значно меншою. У центрі перерізу (ЦП) стінки
       труби елементи легування в основному залишалися у твердому розчині, а дрібні кар-
       біди (до 0,3 мкм) вздовж меж зерен траплялися рідко. Таку саму тенденцію підтвер-
       дили на трубі після 501 зупинки. Хоча середні розміри карбідів були меншими і не
       перевищували 0,6, 0,4 і 0,2 мкм відповідно біля ЗП і ВП та в ЦП стінки труби.














                       а                                  б                                 в
       Рис. 14. Структурні ознаки деградації сталі 15Х1М1Ф в околі зовнішньої поверхні труби піс-
               5
       ля 210  год експлуатації на парогоні з 576 пусками-зупинками технологічного процесу.
              Обидва  варіанти  труб  відрізнялися  також  за  кількістю  мікропор  діаметром
       0,1…0,5 мкм, які залишили по собі карбіди вздовж меж зерен і неметалевих вклю-
       чень з феритною матрицею, виявлені за високої роздільної здатності (рис. 14б). Во-
       день, абсорбований сталлю під час експлуатації, впливав на їх утворення внаслідок
       полегшення декогезії карбідів і включень від матриці з наступних їх злиттям. Мак-
       симальну кількість таких пор виявили в околі ЗП труби, яка під час експлуатації пе-
       ренесла більшу кількість зупинок блоків. Це сприяло їх злиттю з формуванням між-
       зеренного розтріскування (рис. 14в), причому водень, акумульований у дрібних по-
       рах,  міг  сприяти  цьому.  Попри  практично  однакову  тривалість  експлуатації  обох
       труб на парогонах мікропори вздовж меж зерен майже не фіксували в ЦП труби піс-
       ля 576 зупинок, а в трубі після 501 зупинки вони були винятком навіть біля її ЗП.
       Тому їх появу в околі ЗП труб пов’язали з теплозмінами і нерівномірним розподілом
       напружень у їх стінці за тривалої експлуатації на парогоні.
              Мікромеханізми руйнування деградованих теплотривких сталей. Пошкод-
       ження парогонів пов’язані з високотемпературною повзучістю, внаслідок якої відбу-
       вається  злиття мікропор  вздовж  меж  зерен  з формуванням міжзеренного  рельєфу.

       На  зламах  гладких  зразків  випробуваних  розтягом  зі  сталі  12Х1МФ  у  вихідному
       стані карбіди виявляли на дні майже кожної ямки в’язкого рельєфу (рис. 15а). Тоді
       як на зламах зразків сталі, експлуатованої на парогоні понад 20 років, зауважили не-
       відповідність між кількістю ямок і включень на їх дні в різних зонах гину (рис. 15б).
       Чим жорсткіші умови експлуатації (зокрема в РЗГ) тим меншу кількість n включень
       виявляли на дні ямок (рис. 15в). Так в околі ЗП труб кількість n ямок з карбідами,
       що зберегли зчеплення з матрицею, відносно сумарної кількості N ямок на одинич-
                                                           3
       ній площі зламу зразка з ПДГ після 256·10  год експлуатації в 2,5 рази перевищила
       величину отриману для зразка з РЗГ та в 1,7 і 1,2 рази - із СЗГ і НЗГ відповідно. При
       цьому лишалася в 1,6 рази нижчою, ніж на зразках з ПД цього парогону (рис. 15в).
       Така тенденція зберігалася і біля ЗП, і біля ВП труб, але біля їх ЗП, де сприятливіші
       умови для повзучості, відокремлення карбідів від матриці було очевиднішим. Цим
   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25