Page 19 - Krechkovska_avtoref
P. 19

17
                                                                                                                -2
                   Щільність  розташування  КАНВ  (ρ)  у  сталях  обмежують  значенням  ~2 мм .
            Проте через їх малі розміри (часто навіть менші за 1 мкм) цей показник важко оці-
            нити з використанням оптичної мікроскопії. У цьому випадку ефективними вияви-
            лися фрактографічні оцінки кількості КАНВ на зламах зразків після ударних випро-
            бувань (рис. 13а) чи їх слідів на зламах бурильних труб, зруйнованих під час екс-
            плуатації  (рис. 13б).  В  трубах  обох  партій  виявили  суттєву  різницю  за  кількістю
            включень на одиниці площі зламів лабораторних зразків. У трубі партії I значення ρ
            досягало  ~5,  а  партії  II  –
                     -2
            ~65 мм  (табл. 6). Труба партії
            II  зруйнувалась  швидше,  ніж
            партії І, і фрактографічні оцін-
            ки  підтвердили  відповідаль-
            ність  КАНВ  за  зниження  стій-
            кості  до  корозійного  впливу                          а                              б
            технологічного  середовища  і            Рис. 13. Фрактограми зразка після випроб на удар (а) та
            зростання ризику аварійної від-                 експлуатаційного зламу труби партії ІІ (б).
            мови. Тому фрактографічна оцінка забрудненості сталей бурильних труб дрібними
            КАНВ – необхідна передумова прогнозування їх стійкості до корозійної дії техноло-
            гічного середовища як визначального чинника впливу на їх ресурс.

                   У п’ятому розділі наведено результати металографічних досліджень та опи-
            сано фрактографічні особливості руйнування реальних елементів високотемперату-
            рної експлуатації (прямі ділянки, різні зони гинів і ЗЗ головних парогонів ТЕС) та
            лабораторних зразків, випробуваних розтягом, ударом чи за циклічних навантажень,
            оцінено вплив високотемпературної деградації на властивості низьколегованих теп-
            лотривких сталей (12Х1МФ та 15Х1М1Ф), встановлені експлуатаційні чинники ін-
            тенсифікації їх деградації, виявлено спільні фрактографічні особливості зламів труб
            і лабораторних зразків.
                   Головні парогони ТЕС як об’єкти аналізу високотемпературної деградації
            низьколегованих теплотривких  сталей.  Високотемпературну  експлуатаційну  де-
            градацію таких сталей дослідили на прикладі трьох конструктивних частин парого-
            нів ТЕС: прямі ділянки (ПД), різні зони гинів та ЗЗ. Аналізували вплив на деграда-
            цію  тривалості  експлуатації  τ , кількості  зупинок  N блоків та спричинених  ними
                                                 екс
            залишкових напружень. Визначали характеристики сталі 15Х1М1Ф як ОМ і металу
                                                                                                       5
            різних зон ЗЗ у вихідному стані (труба запасу і ремонтне ЗЗ) та після 2·10  год екс-
            плуатації. Вплив кількості зупинок блоків (501 та 576) на механічні характеристики
            ОМ та більшої їх кількості – на характеристики металу різних зон ЗЗ оцінювали за їх
            однакової  тривалості  експлуатації.  Аналізували  також  деградацію  характеристик
            сталі 12Х1МФ з прямої ділянки гину (ПДГ) та розтягненої (РЗГ), стисненої (СЗГ) та
                                                               3
                                                                                      3
                                                                         3
            нейтральної (НЗГ) зон гину після ~ 133·10 , 256·10  та 286·10  год експлуатації.
                   Структурні ознаки деградації сталі 15Х1М1Ф парогонів. Аналіз структури
                                 5
            сталі після 210  год експлуатації виявив суттєвий градієнт за розмірами карбідів
            вздовж меж зерен по товщині стінки труб. Зокрема, після 576 зупинок блоків в околі
            зовнішньої поверхні (ЗП) труби їх розміри досягали 1…1,5 мкм. Карбіди скупчува-
            лися вздовж меж зерен чи неметалевих включень (рис. 14a, б). Згідно з даними мік-
   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24