Page 7 - ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
P. 7
7
кулька (сталь ШХ15, 822 HV0,3). Дослідження стану поверхні зразків після
тертя проводили на профілографі-профілометрі “Калібр 202”.
Таблиця. Компонентний склад витратних матеріалів для напилення плазмових та
електродугових покриттів (ЕДП) і для виготовлення пресованих зразків.
Газотермічні покриття Модельні зразки
Алюмінієві Порошки для плазмового Електродні дроти для Пресовані зразки з
сплави напилення електродугового порошків
(20…50 мкм) покриття (ЕДП) ( 5…100 мкм)
Al+5 мас.% Ni
АД0: Al+5 мас.% Ni82Cr15B СвА5: Al+5 мас.% Ni82Cr15B
99,5 % Al Al+5 мас.% 90Cu10Al 99,5 % Al Al+5 мас.% Cu
Al+5 мас.% 90Cu10Al
Al+10 мас.% Ni
Д16:
Al+2%Mg+ Al+10 мас.% Ni82Cr15B Д16: Al+2%Mg+ Al+10 мас.% Ni82Cr15B
Al+10 мас.% 90Cu10Al
Al+10 мас.% Cu
5% Cu
5% Cu
Al+10 мас.% 90Cu10Al
Al+15 мас.% Ni
Al+15 мас.% Ni82Cr15B АМг6: Al+6%Mg+ Al+15 мас.% Ni82Cr15B
Al+15 мас.% 90Cu10Al 0,5% Cu Al+15 мас.% Cu
Al+15 мас.% 90Cu10Al
Al+20 мас.% Ni
Al+20 мас.% Ni82Cr15B Al+20 мас.% Ni82Cr15B
Al+20 мас.% 90Cu10Al Al+20 мас.% Cu
Al+20 мас.% 90Cu10Al
Інтенсивність абразивного зношування зразків за тертя не жорстко
закріпленим абразивом здійснювали гумовим диском – абразив кварцевий пісок
( 0,5 мм) згідно з ГОСТ 23.208-79. Абразивне зношування за тертя жорстко
закріпленим абразивом здійснювали абразивним диском із електрокорунду
середньом’якої твердості СМ-2 на керамічній зв’язці 7К15 діаметром 150 мм та
товщиною 8 мм. Зернистість електрокорунду – 250...315 мкм (25А, 25Н),
лінійна швидкість тертя – 100 м/хв, навантаження у зоні лінійного контакту –
–4
1,5 кг. Знос оцінювали за втратою маси зразків із точністю до 2·10 г на
електронній аналітичній вазі марки KERN ABJ 220 4М. Тривалість
випробування 30 хв.
Ударне зношування оцінювали за сили удару 12 кДж кулькою Ø25 мм зі
сталі ШХ 15 з частотою 40 ударів/хв. Зношування зразків оцінювали гравіметр-
ричним методом на аналітичній вазі Radwag WAA 160 з точністю 0,0001 г.
Мікроструктуру поверхонь тертя та поелементний аналіз утворених вторинних
структур вивчали на сканівному електронному мікроскопі EVO-40XVP (Carl Zeiss)
із системою рентгенівського мікроаналізу INCA Energy.
Характеристики корозійних процесів досліджували у потенціодинаміч-
ному режимі з використанням вольтамперометричної системи СВА-1Б-М.
Електрод порівняння – хлоридсрібний типу ЭВЛ-1М1. Швидкість зміни потен-
ціалу – 2 мВ/с. Для електрохімічних досліджень робочу частину поверхні
2
зразка виокремлювали циліндричними комірками площею 2 см . Корозивним
середовищем слугував слабокислий дощ складу: 3,18 мг/л Н SO + 4,62 мг/л
4
2