Page 56 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

56

від ступеня нагріву інструменту водень може бути безпосереднім продуктом

деструкції деревної чи іншої фази або виділятися при хімічних реакціях, в

яких беруть участь сполуки, що є продуктами термічного розкладання

оброблюваних матеріалів (вуглеводні, спирти, альдегіди та ін.).

При досить великій концентрації водню насичення гратки металу

воднем досягається порівняно швидко. Потім іони водню частково виходять

із перенасиченої гратки в міжзеренний простір або в зони мікротріщин,

пустот, неметалевих включень, де при порівняно невисокій температурі

відбувається його молізація. Внаслідок цього в замкнутих місцях

перебування водню створюються високі тиску, що призводить до утворення

напруженого стану в гратці, деформацій, порушення суцільності металу,

утворення тріщин і розшарування. Дифузія водню прискорюється

напруженим станом поверхневих шарів від сил різання і тертя.

Крім дифузійного механізму проникнення водню в порожнечі, існує
припущення про переміщення водню разом з дислокаціями, що рухаються

під дією прикладених ззовні напружень. Водень при цьому переміщається
швидше і на більші відстані, ніж при дифузії, що зумовлена градієнтом

концентрації.

Крім того, взаємодія водню з оксидними плівками, що захищають в

багатьох випадках метал від фрикційного пошкодження, викликає їх

трансформування, що може інтенсифікувати чи гальмувати зношування

поверхні.

Найбільш детальний опис впливу водню на міцність і руйнування

металевих матеріалів наведено в праці [188]. Якщо узяти до уваги, що

характер руйнування поверхонь тертя у випадку водневого зношування

свідчить про їх окрихчення і наступну фрагментацію аж до диспергування

внаслідок тріщиноутворення, то актуальним є розгляд форм прояву саме

водневої крихкості. Практично всі ці форми можуть стимулюватися тертям

завдяки фрикційному тепловиділенню, градієнту напружень і деформацій, та

внаслідок реалізації механохімічних ефектів, зміни структури і фазового