Page 22 - Dys_Usov 2021

22

2 3

1

Рисунок 1.2 – Стандартна конструкція ізоляційного покриття на основі

екструдованого поліетилену: 1 – ґрунтовка; 2 – екструдований шар; верхнє

захисне покриття.

Трубопроводи у разі надземного прокладання захищають алюмінієвими,

цинковими, лакофарбовими, склоемалевими покриттями або консистентними

мастилами, іншими атмосферостійкими покриттями, товщина яких повинна

залежати від фізико-хімічних та кліматичних умов в яких прокладається

трубопровід.
Під час прокладання трубопроводів у захисному кожусі на переходах

через залізниці, автодороги та на водних переходах кільцевий простір на

торцях між кожухом і трубою повинен бути герметизований, а трубопровід

ізолюється від кожуха за допомогою спеціальних біостійких, діелектричних

прокладок.
Конструкція і матеріал ізолювальних прокладок повинні забезпечити

відсутність електричного контакту між захисним кожухом і трубопроводом

протягом усього періоду експлуатації, а товщину ізоляційного покриття

визначають виходячи від діаметра трубопроводу та фізико-хімічних

властивостей середовища для він буде експлуатуватись.

У разі розташування трубопроводу в траншеї, виритій в скельних
ґрунтах, виконують захист ізоляційного покриття від механічних

пошкоджень із застосуванням спеціальних матеріалів, так званих скельних
листів, які за допомогою пластикових стяжок закріплюють навкруги вже

ізольованого трубопроводу.