Page 126 - Стасишин Дисертація

126

Через свою структуру армко-залізо змогло поглинути значно більшу кількість

водню, це помітно на змінах макрорельєфу. Проте ця структура сприяє швидкому

виходу водню з поверхні протягом перших 2 годин після навонювання, що можна

спостерігати внаслідок найбільших змін поверхні. Після стрибкоподібного виходу

водню зміни поверхні дещо сповільнилися та тривали ще 13 діб.

Окрім двох згаданих вище сплавів з різною структурою, також було обрано

матеріал зі змішаною структурою, а саме феритно-перлітною. Таким матеріалом

стала сталь 45. Як і в попередніх експериментальних дослідженнях було забезпечено

ті самі умови наводнювання. До початку наводнювання за допомогою

інтерферометра Тваймана-Гріна було відібрано три ІП, одну з яких представлено на

рис. 3.29.

Рисунок 3.29 – Інтерферограма поверхні сталі 45 до наводнювання

Після відбору ІП було відтворено рельєф поверхні до наводнювання (рис.

3.30). Поверхня матеріалу відшліфована та полірована до 13 класу шорсткості. На

поверхні спостерігаються невеликі відхилення у вигляді сколів, подряпин та

включень.