Page 102 - Microsoft Word - Soviak_PhD_Thesis_Version_fin

102

Основну увагу приділено аналізу поверхонь втомного руйнування сталі 20

за різних концентрацій водню у металі. Зокрема, порівнювали морфологічні

ознаки руйнування: ямковий рельєф, ділянки квазісколу, пороподібні дефекти,

вторинні мікротріщини та ознаки їх коалесценції. Такий підхід дав змогу

зіставити зміну фрактографічних ознак із параметрами циклічної

тріщиностійкості сталі.

У роботі використано методику досліджень та окремі дані щодо

тріщиностійкості сталі 20, наведені у працях [4, 5, 36, 37].

Матеріалознавчі дослідження виконано у Центрі колективного користування

науковими приладами «Центр електронної мікроскопії та рентгенівського

мікроаналізу» (див. https://www.ipm.lviv.ua/collective_use_center.php), який

функціонує при Фізико-механічному інституті ім. Г.В. Карпенка НАН України.

Поверхні втомного руйнування зразків досліджували за допомогою

сканувального електронного мікроскопа EVO-40XVP [112] із системами

рентгенівського мікроаналізу.

4.3 Дані про тріщиностійкість трубної сталі 20 за різних концентрацій

водню у металі

Характеристики циклічної тріщиностійкості є базовими параметрами,
якими оперує механіка руйнування матеріалів і конструкцій [4, 6, 120]. Вони

характеризують опір матеріалу або елемента конструкції поширенню

тріщиноподібних дефектів за умов циклічного навантаження. Дані про циклічну

тріщиностійкість зазвичай подають у в и г л я д і д і а г р а м и ц и к л і ч н о ї

тріщиностійкості матеріалу. Її схематичне зображення наведено на рис. 4.2, де

ΔK – розмах КІН за цикл навантаження, ΔKth – його порогове значення,

ΔKfc – критичне значення, а da / dN – швидкість росту втомної тріщини [4, 6, 120].
За значенням розмаху КІН ΔK діаграму циклічної тріщиностійкості

поділяють на три ділянки: низько-, середньо- та високоамплітудну. Низько- та