Page 56 - DISS_NYRKOVA

56

металі. Але на наш погляд однією з причин аварій на двошовних трубах є

відшарування покриву в області зварних швів.

Таким чином, всі магістральні газопроводи експлуатуються в умовах

дії на стінку труби зовнішніх і внутрішніх напружень. Звичайно, ці

напруження знаходяться в межах, встановлених нормативними

документами значень, але корозійне розтріскування відбувається по всій

довжині газопроводів. Отже, виникнення і розвиток корозійного

розтріскування відбувається за наявності механічних напружень в трубі,

причому у фрагментах труб з високим рівнем залишкових напружень його

ініціювання ймовірніше. Необхідно зазначити, що усунення впливу цього

чинника неможливо.

Закономірності процесу корозійного розтріскування досить точно

можуть бути пояснені механіко-електрохімічним механізмом з такими

основними положеннями 116:

- тріщини не виникають і не розвиваються під дією стискаючих

напружень;
- за напружень, що наближаються до границі текучості опірність

металу розтріскуванню зменшується;
- для досягнення деформації, яка призводить до руйнування,

необхідно досягнення мінімального критичного напруження (границя

текучості на окремих мікроскопічних ділянках може бути значно нижче,

ніж границя текучості металу в цілому);

- у випадку, коли руйнування відбувається майже одразу після

утворення магістральної тріщини, проміжок часу до розтріскування

залежить від часу, впродовж якого зароджуються та розвиваються

вторинні корозійні тріщини. У процесі руйнування, під час якого

утворюються вторинні тріщини, загальний час до руйнування визначається

як сумарний час утворення серії корозійних тріщин. Не спостерігається

значної відмінності тривалості руйнування зразків, навантажених