Page 56 - ДисМокрий21

56

частоти, показано рис. 1.11. Під час вимірювань приймали, що глибина

сканування ефективного шару була 0,6Λ. Відповідно, використовували ПАХ

частотою в діапазоні 5–35 МГц, що дало можливість визначати її швидкість за

глибиною в діапазоні 0,05–0,4 мм. На основі акустопружного ефекту був

визначений розподіл залишкових механічних напружень, за глибиною як

показано на рис.1.11. В даному підході приймали, що зміни швидкості ПАХ

спричинені механічними напруженнями. Не враховано вплив інших механізмів

на зміну швидкості, і, першою чергою, це стосується пластичної деформації,

яка виникає за дробоструменевого оброблення поверхні металу.

Інші дослідження, проведені в [139], теж якісно підтверджують попередній

результат. На рис. 1.12 показано просторовий розподіл залишкових механічних

напружень по глибині зразка із сплаву IN718, поверхня якого оброблена

дробоструменевим методом. Залежності виміряно рентгенівським методом і

методом сверління отвору. Отримані результати якісно є близькими до
попередніх, показаних на рис.1.11. В обох випадках спостерігається суттєва

неоднорідність залишкових механічних напружень за глибиною зразка.
Таким чином, наявні сучасні дослідження стану матеріалів на основі

визначення швидкості акустичних хвиль показали свою ефективність під час
вивчення різноманітних процесів. Разом з тим, важливим є правильна

інтерпретація отриманих результатів, що вимагає врахування ролі основних

чинників, які призводять до зміни швидкості акустичних хвиль.

1.2. Методи збудження та реєстрації акустичних хвиль

Важливою частиною процедури визначення швидкості акустичних хвиль є

їх збудження та реєстрація, яка полягає в перетворенні електричної енергії в

енергію акустичних коливань та навпаки. Існує декілька методів збудження та

реєстрації акустичних хвиль, в основі яких лежать різноманітні ефекти і, яким

притаманні свої особливості. В дисертаційній роботі розглядаються два