Page 232 - ДисМокрий21

232

акустичного сигналу величиною 2 нс. Таким чином, різниця між часом

затримки акустичного сигналу у зразку порівняння та в об'єкті досліджень не

повинна бути більшою 500 нс. Відповідно це обмеження накладає певні умови

на співвідношення між базою вимірювань та похибкою вимірювань. Можна

представити максимальну можливу різницю часів проходження в зразку

порівняння та в об’єкті досліджень як:

Δt = , (4.11)
2
1

де Δt – різниця часів проходження акустичного сигналу через зразок

порівняння та об’єкт досліджень, V 1 , V 2 – швидкість ПАХ в зразку порівняння

та об’єкті досліджень, ∆V – різниця швидкостей в зразку порівняння та в об’єкті

досліджень. Виходячи з виразу (4.11), можна визначити співвідношення між

величиною бази вимірювань L та максимальною відносною зміною швидкості,

яку можна виміряти цим методом. Для величини Δt = 500 нс. та величини

швидкості V 1 = 3000 м/с така залежність показана на рис. 4.12.

Видно, що зі збільшенням бази вимірювань діапазон допустимих значень

зміни швидкості зменшується. З іншого боку, як було показано, велику базу

вимірювань використовують для вимірювань з високою точністю. Відповідно

високу точність використовують для визначення малих змін швидкості ПАХ і

тому запропонована методика може бути використана для визначення зміни

швидкості практично в довільному інтервалі величин. Проте її особливістю є

необхідність правильно підібрати базу вимірювань L, яка відповідає зміні

величини швидкості ПАХ, як це показано на рис. 4.12. Зазначимо, що умову

досить легко виконати, оскільки, як правило, відомий інтервал змін для

конкретних об’єктів контролю. В більшості випадків зміна швидкості ПАХ

становить кілька відсотків, або менше. Тоді виникає обмеження на величину

бази вимірювань. Як видно з рис. 4.12, за зміни величини швидкості ПАХ

більше 2%, довжина бази вимірювань не повинна перевищувати 75 мм.