Page 3 - Кулик В.В.
P. 3
3
мартенситного перетворення), а також циклічної тріщиностійкості
(K > 80 МПа∙√м), яка визначає тріщиноутворення на поверхні кочення,
fc
забезпечуючи їх високоміцний стан твердорозчинним та дисперсійним
зміцненням.
Схильність до утворення повзунів на поверхні кочення коліс
º
підвищується з ростом високотемпературної (вище 500 С) пластичності
(відносного видовження) сталей. Стрімкіший ріст пластичності, зумовлений
розчиненням карбонітридів ванадію в сталі марки Т, забезпечує сприятливіші
умови для утворення дефектів типу повзун на поверхні кочення коліс типу
КП-Т порівняно з колесами типу КП-2. Підвищений опір формуванню
повзунів спричиняє також твердорозчинне кремнієм (~ 1%) і марганцем (~
1%) та дисперсійне ванадієм (~ 0,17%) і азотом (~ 0,013%) зміцнення
колісних сталей.
Негативний вплив корозивного середовища (дистильована вода та
3,5%-му водний розчин NaCl) на поріг втоми K та циклічну в’язкість
th
руйнування K сталей марок 2 і Т незначний. Проте відомо, що схильність
fc
до низькотемпературного окрихчення зростає з підвищенням вмісту вуглецю
0
в колісній сталі: при температурі -40 С значення K сталі марки Т (0,66%С)
fc
в 1,7 рази менше, ніж сталі марки 2 (0,58%С).
За впливу термосилових чинників в зоні контакту під час гальмування,
коли перлітна структура трансформується в мартенситну, вихідні стискальні
залишкові напруження ІІ роду змінюються на розтягальні тим сильніше, що
вищі вміст вуглецю в сталі та швидкість її охолодження. В сталі марки Т
порівняно зі сталлю марки 2 ці процеси зумовлюють інтенсивнішу
реалізацію низькоенергоємного відкольного міжзеренного механізму
руйнування за циклічного навантаження і нижчі характеристики циклічної
тріщиностійкості: порогу втоми K у 2,4 рази; циклічної в’язкості
th
руйнування K в 1,7 рази. Твердорозчинне зміцнення колісних сталей за
fc
вмісту 0,58…0,60% вуглецю у цьому випадку спричиняє зниження циклічної