Page 58 - Korniy_dyser
P. 58

58
                         1)     специфічна адсорбція аніонів на поверхні металу;

                         2)     електрохімічна стадія, що визначає швидкість всього процесу –


                  перехід комплексу в розчин;
                         3)     розпад комплексу на прості іони (або продукти гідролізу).


                         Методика  побудови  потенціальних  кривих  виходу  атомів  металів  з
                  поверхні  у  середовище  удосконалена  нами  в  праці  [100].  Для  порівняння


                  енергій  активацій  виходу  атомів  міді  та  цинку  з  кластера  -латуні

                  розраховано зміну повної енергії системи із віддаленням атомів з поверхні з
                                                                n+
                                                                                        n+
                  утворенням  комплексів  [H 2O(CuCl)]   та  [H 2O(ZnCl)]   (де  n  –  заряд
                  комплексів, який змінюється з віддаленням від поверхні). Енергія десорбції

                  атома міді, яка складає 4,267 еВ, є більшою від енергії десорбції атома цинку

                  (1,506  еВ).  Наявність  енергетичних  бар’єрів  свідчить  про  неможливість

                  корозійного розчинення поверхні сплаву лише під впливом хлоридвмісного

                  середовища.  Хоча  для  розрахунку  тут  використано  напівемпіричний  метод

                  MNDO,        загалом      отримали       якісні    результати,      які    підтверджують

                  експериментальні дані.

                         Застосування  моделей  періодичних  умов  та  методу  функціоналу

                  густини  для  розрахунку  процесу  корозійного  розчинення  міді  здійснено  у

                  праці  [91].  Тут  загалом  використано  методику  розрахунку  кривої

                  потенціальної енергії взаємодії  описану вище, однак при цьому вивчали не

                  лише вплив молекул розчинника, але й врахували електричне поле поверхні,

                  яке  включене  у  метод  функціоналу  густини  комп’ютерної  програми  VASP

                  [101]  як  додатковий  член  гамільтоніану.  Застосування  цього  методу  дало

                  змогу  розрахувати  іонізацію  лише  адсорбованого  атому  міді  на  поверхні,

                  тобто без врахування всіх поверхневих зв’язків. Розрахунки показали, що за

                  відсутності      розчинника        енергія      зростає     квазігармонічним         чином,

                  наближаючись  до  енергії  міжатомного  зв’язку  адатома  міді.  Присутність

                  молекул води сприяє утворенню катіонного заряду на адсорбованому атомі

                  міді ще до виходу його з поверхні. Криві іонізації на віддалях менше 1 Å для

                  випадків з молекулами води та без них відрізняються незначно. На відстані
   53   54   55   56   57   58   59   60   61   62   63