Page 264 - КЛАСИФІКАЦІЯ ЛОКАЛІЗОВАНИХ ДЕФЕКТІВ ЗВАРНИХ ШВІВ НА РЕНТГЕНІВСЬКИХ ЗОБРАЖЕННЯХ ТРУБ
P. 264

264

                                                2
               анодного  струмів  20  A/dm   впродовж  180  min  мають  максимальну  кількість
                                                           2
               поверхневих дефектів площею 2 µm .
                   Запропоновано           підхід      до      сегментації       поверхневих         дефектів

               оксидокерамічних  покриттів  на  основі  вирівнювання  фону  [302].  Простежено

               ефективність  та  достовірність  сегментації  у  процесі  обчислення  розподілу

               поверхневих дефектів.

                      Дана  методика  аналізу  мікрофотографій  отриманих  на  електронному

               сканувальному  мікроскопі  дозволяє  проводити  аналіз  розподілу  включень

               різної природи на поверхнях сплавів.

                      На основі проведених розрахунків встановлено, що зразки сплаву AZ31,

               отримані  методами  екструзії  та  особливо  методом  тіксоформування,  мають

               включення найменшого розміру, хоча й дещо більшу їх кількість. Це вказує на

               їх  вищі  корозійні  властивості  порівняно  зі  зразками,  отриманими  класичним

               методом  неперервного  лиття  з  двовалковою  прокаткою,  в  яких  розміри

               включень є максимальними, та корелює з результатами роботи

                      Дослідили  вплив  мікроструктури  на  корозійні  пошкодження  поверхні

               ЕДП зі сплаву АМц після відпалу за різних температур та зі сформованими на

               них ПЕО покриттями [305-307]. Встановлено залежності між зміною розмірів


               структурних  складових  сплаву  АМц  та  корозійною  стійкістю  цього  сплаву  з
               ПЕО  покриттями  в  середовищі  синтетичного  слабокислого  дощу  (рН  4,5).


               Показано, що температури відпалу 200 С та, особливо, 550 С, приводять до

               істотного  зростання  кількості  поверхневих  дефектів,  порівняно  з  відпалом  за

               температур 400 та 500 С [304]. Це зумовлено відсутністю позитивного впливу

               марганцю  на  катодні  включення  за  температури  відпалу    200  С,  а  також

               зростання  розмірів  інтерметалідів    за  550  С,  що  приводить  в  свою  чергу  до

               формування ПЕО шарів з підвищеною поруватістю.

                      Розроблено  метод    аналізу    зображень  поверхневого  шару  алюмінієвого

               сплаву  зміцненого частинками  карбіду  кремнію.   Проведено 3D  моделювання

               розподілу частинок карбіду кремнію різних розмірів та відсотків заповнення в


               поверхневому  шарі  алюмінієвого  сплаву.  Це  забезпечило  можливість
   259   260   261   262   263   264   265   266   267   268   269