Page 257 - КЛАСИФІКАЦІЯ ЛОКАЛІЗОВАНИХ ДЕФЕКТІВ ЗВАРНИХ ШВІВ НА РЕНТГЕНІВСЬКИХ ЗОБРАЖЕННЯХ ТРУБ
P. 257

257

               зображень  можна  за  допомогою  запропонованого  методу  підвищення

               контрастності  з  використанням  нечіткої  логіки.  Для  ділянок  стику  об’єктів

               зварювання        розроблено       метод      локально-адаптивної          сегментації,      що

               використовує  робастні  оцінки  локальних  параметрів  зображення.  В  межах

               сегментованих  ділянок  відслідковують  контур  стику  об’єктів  зварювання,

               використовуючи аналіз зміни яскравісних характеристик зображення.

                      1. Контрастування зображень.

                      Покращання  візуальної  якості  зображень  поряд  з                          усуненням

               геометричних спотворень є важливою частиною попередньої обробки з метою

               полегшення  подальшого  сегментування  при  вирішенні  задачі  виділення,

               локалізації  об’єктів  на  зображеннях,  отриманих  при  електронно-променевому

               зварюванні. Підвищення контрасту є важливою задачею покращання візуальної

               якості, оскільки часто отримані зображення є слабо контрастними і підсилення

               їх  контрасту  значно  полегшує  проведення  подальшої  обробки.  Методи

               підвищення контрасту в просторовій області поділяються на прямі та непрямі.

               Непрямі  методи  –  до  яких  відносяться  гістограмні  перетворення  (еквалізація,

               гіперболізація) та методи розтягу діапазону яскравостей (лінійні чи нелінійні) –

               доцільно застосовувати у випадку, коли зображення є достатньо однорідним, а


               також  якщо  рівні  сірого  елементів  зображення  розподілені  таким  чином,  що
               займають певну частину діапазону яскравостей [267]. При застосуванні прямих


               методів  підвищення  контрасту  обчислюють  значення  локальних  контрастів
               елементів зображення і безпосередньо перетворюють їх.


                      Нечітка  логіка  та  теорія  нечітких  множин  є  потужним  апаратом  для
               вирішення задач, вхідні дані яких містять певну невизначеність чи нечіткість.


               Оскільки  обробка  зображень  по  своїй  природі  містить  деяку  нечіткість,

               пов’язану  з  втратою  інформації  при  переведенні  тривимірних  об’єктів  у

               двовимірне  зображення,  раціонально  застосовувати  в  цій  галузі  апарат  теорії

               нечітких  множин  та  нечітку  логіку.  При  вирішенні  задачі  підвищення

               контрастності  зображення  нечітку  логіку  використовують  як  знаряддя

               забезпечення  оптимальності  перетворень  певного  класу,  використовуючи  при
   252   253   254   255   256   257   258   259   260   261   262