Page 31 - dysertaciyahrynenko

31

експериментів. Нарешті, ідентифікація параметрів з кількох модельних

експериментів була б корисною для підходу багатомасштабного

моделювання в галузі інтегрованої обчислювальної техніки матеріалів,

зокрема для підходу від моделей для макромасштабної пластичності до

атомістичних та/або моделювання ДДД [62]. Наприклад, новий

інтегративний експериментально-числовий підхід у галузі металопластики

був запропонований зовсім недавно [63]. Фізично засновані моделі [64]

суттєво підтримуються включенням даних, що описують розподіл

напруження та деформації під час пластичної деформації двофазної сталі,

отриманої в результаті комбінації деформації на місці в СЕМ та ЦКЗ. Крім

того, локальні розподіли деформації та напруження були виявлені за

допомогою моделювання 2D КП, підтвердженого додатковим зворотним

моделюванням вимірювань наноіндентування початкової мікроструктури.

Інший приклад наведено у роботі [65] для утворення бейніту в сталі. Як

третій приклад, нещодавно опублікований підхід [66] демонструє зв’язок

пружнопластичної моделі МСЕ та експериментальних вимірювань

переміщень за допомогою ЦКЗ для дослідження еволюції пластичної зони

під час росту втомної тріщини в чавуні зі сфероїдальним графітом.

Поєднання МСЕ та ЦКЗ поєднує в собі точність і великий обсяг інформації,

що надається ЦКЗ, із широким діапазоном можливостей МСЕ. Виміряні

поля переміщень використовували як граничні умови в пружно-пластичних

розрахунках. Це дозволяє застосовувати цикли між кожною новою
граничною умовою, щоб бути близькими до реальності та спостерігати за

еволюцією пластичності від малих до великих умов текучості. Однак підхід
ЦКЗ–МСЕ не враховує гіпотезу простого напруження/деформації, яке

дають вигнуті форми тріщин. В якості можливого виходу з цього обмеження
було запропоновано поєднання комп’ютерної томографії (КТ) і 3D МСЕ, що

здається перспективним для чавуну через контраст між графітом і залізом

[66].