Page 28 - dysertaciyahembara

Тим не менш, кількісної оцінки взаємодії між різними

передбачуваними механізмами ВД у сталі та залізі досі не існує. Зокрема,

немає комбінованого впливу «керованих пластичністю» механізмів ВД,

таких як HELP, HESIV, AIDE, та механізму HEDE, заснованого на декогезії,

на макро- та мікромеханічні властивості.

Типовий підхід, що використовується при дослідженнях впливу

водню на механічні властивості та пластичність різних марок сталей, в

основному ґрунтується на лабораторному насиченні зразків деяким вмістом

водню. В цьому випадку водень зазвичай рівномірно розподіляється по

всьому об'єму зразка. Зазвичай, наступним кроком є порівняння отриманих

результатів випробувань наводнених зразків з результатами випробувань

ненаводнених зразків [28]. Однак, елементи конструкцій дуже нерівномірно

насичуються воднем у процесі їхньої реальної експлуатації. Їхня робота

характеризується високою неоднорідністю розподілу водню та наявністю

локальних мікроструктурних ділянок з локально дуже високою

концентрацією водню. Тому деградація механічних властивостей елементів

конструкцій через присутність розчиненого водню зазвичай призводить до

зниження опору руйнуванню та докритичного розтріскування [49].

Довготривала деградація матеріалу в реальній конструкції може значно
відрізнятись від типу та ступеня деградації механічних властивостей,

отриманих під час лабораторних випробувань. Такі випробування зазвичай
проводять на зразках, рівномірно насичених воднем, виготовлених з одного

матеріалу.
Провести експеримент чи розробити обчислювальну модель, які б

реалістично змоделювали кінетику розвитку певного типу водневого

пошкодження, включаючи множинні активні механізми ВД, досить важко.

Такий експеримент повинен проводитися у суворій відповідності до

реальної кінетики деградації та механізмів ВД в елементах промислових

установок, що піддаються впливу водню в процесі експлуатації.

28