Page 26 - dysertaciyahembara

взаємодії. Локалізовані ефекти пластичності були виявлені на мікро- та

нанорівні, навіть у випадку макроскопічного крихкого руйнування. У роботі

[125] спочатку запропонували вважати відповідальним за водневе

руйнування так званий механізм водневої локалізованої пластичності

(HELP). Він заснований на підсиленій воднем рухливості дислокацій і

ковзанні дислокацій навколо вершини тріщини [22, 37, 44], що призводить

до розм’якшення матеріалу [126-128] і зниження границі текучості [100,

105, 108]. Проте в літературі виявлено й опубліковано протилежні й часто

суперечливі висновки про вплив водню на посилення рухливості

дислокацій. Згадане раніше підвищення рухливості дислокацій і протилежні

результати закріплення дислокацій через водень були виявлені у великій

кількості як атомістичного моделювання [69, 79, 82, 128-130], так і

експериментальних досліджень [52, 101, 131].

У працях [130, 132] за допомогою моделювання підтверджено, що

різні воднево-дислокаційні взаємодії можуть існувати одночасно. Виявлено

як водневе посилення рухливості дислокацій, так і зниження рухливості

дислокацій залежно від механічного навантаження. Іншими важливими

факторами, що впливають на взаємодію водню та дислокацій, є

концентрація водню, прикладене напруження, швидкість деформації та
температура. Точне знання про взаємодію водню з дислокаціями в

широкому діапазоні концентрацій водню та інших змінних навантажень,
навколишнього середовища має вирішальне значення для визначення

лідируючих механізмів ВД та їх двоїстої взаємодії. Передумовою активації
другого механізму ВД, так званого механізму водневої декогезії (HEDE), є

локальне досягнення досить високої «критичної концентрації водню» в

металі [25, 28, 48, 49, 122]. Механізм HEDE заснований на гіпотезі про те,

що впроваджений водень знижує когезійну міцність за рахунок розширення

атомних ґраток [125, 133-135]. Цей механізм ВД залежить від концентрації

водню, також відомий як декогезія, індукована воднем (HID).

26