Page 43 - Dycert_Havryluk

43

створення композиційних матеріалів на їх основі.

Приклади використання рослинних олій як мастильних матеріалів наведені

у роботах [77-79, 88, 125]:

• пальмової олії у складі мастильно-охолоджувальних технологічних засобів – для

прокатки металів;

• рицинової олії після дегідратації та обробки Р2О5 – для синтезу антифрикційної і

протизносної присадки;

• ріпакової олії у сульфідованому вигляді – для антифрикційних присадок;

• бавовняної олії у вихідному, гідрованому або сульфідованому вигляді – для

багатофункціональних присадок;

• соєвої олії – для протизношувальних і антифрикційних присадок.

Автори розглядають хімізм реакції амідування триацилгліцеринів

соняшникової олії етилендиаміном в присутності гліцерину [133] та отримання

сполук ТЕА [134].

Найбільш раціональним є використання рослинних олій як дисперсійні
середовища, їх мила – як згущувачі, а хімічні модифікації – як ефективні

протизношувальні та захисні добавки. Для протикорозійних добавок до ЗОР
перспективними є введення трибо- хемоактивних атомів S, P, Cl, N, О у склад

жирних кислот та гліцеридів рослинних олій.
Екологічним властивостям мастильних матеріалів дають оцінку за

біорозкладом і розчинністю у воді. Цим вимогам задовольняють синтетичні
складні ефіри і рослинні олії, а полігліколі, незважаючи на 90-100% біологічний

розклад, мають 100% розчинність у воді. Рослинні олії значно переважають

нафтові оливи за екологічними властивостями [125], які оцінені за розчинністю у

воді, біорозкладом, хімічним і біологічним поглинанням кисню та їх

співвідношенням. Ці оцінки доповнюються перевіркою токсичності по

відношенню до водних організмів і впливу на вищі рослини в ґрунтах.

Таким чином, аналіз літературних джерел показав можливість застосування

рослинних олій, їх відходів під час технологічних операцій переробки та хімічних

модифікацій як альтернативи нафтовим оливам для виробництва рідких та