Page 42 - Dycert_Havryluk
P. 42
42
отримати високий вихід необхідного естеру спирт додають в надлишку.
Переваги такої технології полягають в тому, що вона дозволяє отримувати
естери безпосередньо з олії без проведення відповідної проміжної операції.
Метилові естери насичених і ненасичених жирних кислот рослинних олій,
які утворюються в наслідок хімічної реакції переетерифікації (обміну молекули
гліцерину на 3 молекули метанолу), досліджуються як біодизельне пальне [125,
129]. Висока корозійна активність такого пального, на жаль, обмежує його
практичне застосування. Синтезом аміновмісних сполук з рослинними оліями
отримують катіонні поверхнево-активні речовини [132-135], які використовують
для бурових розчинів, мастильно-охолоджуючих технологічних засобів для
обробки металів різанням, штампуванням, видавлюванням та, як додатки, що
підвищують корозійний опір матеріалів.
Рослинні оливи мають достатньо високу молекулярну масу в межах 850-
940, що визначає їх низьку леткість навіть при глибокому вакуумі [96]. Для
порівняння [125] високов’язкий полібутен для сукцинімідних присадок має
молекулярну масу 860, полібутен «тредкат-99» - 463, а авіаційна олива МС-20 –
664 і вазелінова олива для приладів – 270. Рослинні оливи мають добрі в’язкісно-
температурні властивості і не потребують додаткового введення в’язкісних
присадок типу полібутенів, поліізобутиленів і поліметакрилату тощо. Так, індекс
в’язкості ріпакової олії сягає 167, рафінаду ріпакової оливи 214, а нафтенової
оливи SN 150. Отже, щоби нафтеновій оливі досягнути індексу в’язкості 214,
необхідно додати до 7% в’язкісної присадки.
Рослинні олії нерозчинні у воді, малорозчинні у спиртах і добре
розчиняються у хлороформі, ацетоні, бензині, діетиловому ефірі, бензолі [12].
Такі характеристики рослинних олій дають підстави для синтезу
ефективних дисперсійних середовищ мастильних матеріалів [73, 76, 126, 130] та
мастильно-охолоджувальних технологічних засобів і паст для механічної обробки
металів [8, 75, 78, 128. 132].
У роботі [87] розглянута технологія сульфатування гірчичної олії, а у [87] -
сульфідування ріпакової олії, досліджено властивості отриманих продуктів та