Page 42 - Dycert_Havryluk

42

отримати високий вихід необхідного естеру спирт додають в надлишку.

Переваги такої технології полягають в тому, що вона дозволяє отримувати

естери безпосередньо з олії без проведення відповідної проміжної операції.

Метилові естери насичених і ненасичених жирних кислот рослинних олій,

які утворюються в наслідок хімічної реакції переетерифікації (обміну молекули

гліцерину на 3 молекули метанолу), досліджуються як біодизельне пальне [125,

129]. Висока корозійна активність такого пального, на жаль, обмежує його

практичне застосування. Синтезом аміновмісних сполук з рослинними оліями

отримують катіонні поверхнево-активні речовини [132-135], які використовують

для бурових розчинів, мастильно-охолоджуючих технологічних засобів для

обробки металів різанням, штампуванням, видавлюванням та, як додатки, що

підвищують корозійний опір матеріалів.

Рослинні оливи мають достатньо високу молекулярну масу в межах 850-

940, що визначає їх низьку леткість навіть при глибокому вакуумі [96]. Для

порівняння [125] високов’язкий полібутен для сукцинімідних присадок має
молекулярну масу 860, полібутен «тредкат-99» - 463, а авіаційна олива МС-20 –

664 і вазелінова олива для приладів – 270. Рослинні оливи мають добрі в’язкісно-
температурні властивості і не потребують додаткового введення в’язкісних

присадок типу полібутенів, поліізобутиленів і поліметакрилату тощо. Так, індекс
в’язкості ріпакової олії сягає 167, рафінаду ріпакової оливи 214, а нафтенової

оливи SN 150. Отже, щоби нафтеновій оливі досягнути індексу в’язкості 214,
необхідно додати до 7% в’язкісної присадки.

Рослинні олії нерозчинні у воді, малорозчинні у спиртах і добре

розчиняються у хлороформі, ацетоні, бензині, діетиловому ефірі, бензолі [12].

Такі характеристики рослинних олій дають підстави для синтезу

ефективних дисперсійних середовищ мастильних матеріалів [73, 76, 126, 130] та

мастильно-охолоджувальних технологічних засобів і паст для механічної обробки

металів [8, 75, 78, 128. 132].

У роботі [87] розглянута технологія сульфатування гірчичної олії, а у [87] -

сульфідування ріпакової олії, досліджено властивості отриманих продуктів та