Page 6 - дисертація Головчук

6

Максимальну абразивну зносостійкість покриттів за випробовувань

незакріпленим абразивом визначає висока мікротвердість ламелей покриття із

ПД 75Х19Р3С2. Загалом розроблені покриття мають у 3-4 рази вищу

зносостійкість порівняно із покриттям із твердого гальванічно нанесеного

хрому. Така висока зносостійкість електродугових покриттів зумовлена

нанодисперсними включеннями боридів FeCrB та FeCr 2B у ламелях покриття,

мікротвердість яких досягає 1600 HV 0,3

За результатами випробувань покриттів, отриманих з розроблених ПД,

встановили, що їх корозійна тривкість корелює із коефіцієнтом

мікрогетерогенності та вмістом хрому у ламелях покриттів. Що менший

коефіцієнт мікрогерогенності та більший вміст хрому у ламелях покриття, то

вища його корозійна тривкість.

Трибокорозійні випробовування методом зворотно-поступального руху

гартованої кульки (HRC60) підтвердили, що навіть у агресивних корозивних

середовищах зносостійкість покриттів з розроблених ПД залишається

достатньо високою. Зокрема, ширина доріжки тертя була найменшою у

сірководеньмісному середовищі, а найбільшою – у 3% розчині NaCl. У вільно

аерованому 3% водному розчині NaCl продукти корозійного зносу покриттів

зв’язані з поверхнею найслабше і тому їх трибокорозійна тривкість найнижча.

У сірководенвмісному середовищі на поверхні покриттів, отриманих з

розроблених ПД, формувалися сульфідні сполуки, які під час тертя

виконували роль твердого мастила, зменшуючи адгезійний складник

контактної взаємодії, що сприяло зниженню коефіцієнтів тертя, а отже,

зменшувало знос матеріалу.

За випробувань у аміаковмісному середовищі на поверхні покриттів

формувалися щільно зв’язані з поверхнею плівки, що гальмували корозію,

створюючи передумови для підвищення коефіцієнта тертя

Ключові слова: порошковий дріт, електродугові покриття, ламельна

структура, хімічна мікрогетерогенність, поруватість, корозійна тривкість,

абразивна зносостійкість, адгезія, корозивні середовища.