Page 8 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 8

6

                   Зразки  ЗОР  готували  змішуванням  у  відповідних  пропорціях  концентрату  з
            водою  твердістю  7  мг-екв/л,  яку  готували  розчиненням  600  мг  магнію  сульфату
            (семиводного) та 124 мг кальцію хлориду (безводного) в 1 л води дистильованої.
                   Відповідно  до  ГОСТ  6243-75  визначали  фізико-хімічні  характеристики  ЗОР
            (зовнішній вигляд, рН, агрегатну стабільність, густину).
                   Для корозійних досліджень сталей 38ХНЗМФА, 12Х18АГ18Ш слугували: для
            гравіметричних  –  пластини  розміром  40х10х2  мм;  поляризаційних  –  циліндри

            діаметром 11,3мм, запресовані у фторопласт.
                   Швидкість корозії розраховували за формулою: K m = Δm/ (S∙τ), г/(м ∙год), де
                                                                                                        2
                                                                                                               2
            Δm - зменшення маси зразка після зняття продуктів корозії, г; S – площа зразка, м ; τ
            – час випробувань, год. Перерахунок на глибину корозії здійснювали за формулою:
            П=(К m/γ)∙10  мм/рік, де К m – швидкість корозії, г/м ∙год; γ - густина металу, г/см .
                           -3
                                                                          2
                                                                                                             3
                                                        -3
                   Для сталі: П=(К m∙8,76/7,86)∙10 , мм/рік. Ступінь захисту (Z) сталі від корозії за
            допомогою  ЗОР  визначали  за  формулою:  Z  =  ((K в  –  K зор)  /  K в  )∙100%,  де  K в  –
            швидкість корозії у воді; K зор – швидкість корозії у ЗОР.
                   Електрохімічні характеристики (потенціал корозії E cor, густину струму корозії
            i cor,  константи  Тафеля  катодної  b к  та  анодної  b a  реакцій)  визначали  із
            потенціодинамічних  поляризаційних  кривих,  які  одержували  за  допомогою
            потенціостата EG&INSTRUMETS Model № 362 за швидкості розгортки потенціалу
            10  мВ/хв.  Для  електрохімічних  досліджень  використовували  стандартну
            триелектродну  електрохімічну  комірку  з  хлоридсрібним  електродом  порівняння,
            який підводили до досліджуваного електроду за допомогою електролітичного містка

            та капіляра Ґабера-Луггіна , а також з допоміжним платиновим електродом.
                   ІЧ-спектри  отримували  на  спектрофотометрі  Спекорд-М80  (Карл  Цейс)
            методом “роздавленої краплі”. При дослідженні в першу чергу приймали до уваги
                                                        -1
            інтенсивність ліній поглинання (см ), які пов’язані з функціональними групами: –
            CH 2–:  2930-2960,  2860-2890,  1455-1465;  –CH=CH-:  3010  (естерна  >С=О:  1715;
            спиртова  С–О–  :1035-1040,  1075-1110;  спиртова  –ОН:  3300-3310,  3350-3360;
            кислотна –С=О : 1405; амінна –N–H : 1570-1600, 3160-3190).
                   Адсорбційні  властивості  ЗОР  вивчали  вимірюванням  крайового  кута
            змочування  (метод  проектування  краплі)  та  визначенням  поверхневого  натягу
            (метод відриву кільця). Для побудови ізотерми адсорбції Г= f(C) визначали дотичні
            до  ізотерми  поверхневого  натягу  σ=f(C).  Встановивши  Г ∞    розрахували  площу,
            довжину  молекули,  а  також  ємність  моношару  активного  компоненту  ЗОР  на
            поверхні сталі.
                   Термодинамічну  роботу  під  час  адгезії,  що  визначається  як  робота  розриву
            міжфазного  поверхневого  шару  і  характеризує  зменшення  вільної  поверхневої
            енергії металу, розраховували за рівнянням Дюпре-Юнга:
                                                        W а = σ р∙(1 + cosθ),
                   де σ р – поверхневий натяг розчину, Н/м;
                             cos θ – косинус крайового кута змочування.
                   Комплексний  термічний  опір  зразків  ЗОР  (термогравіметричний  ТГ,
            диференційні:  термогравіметричний  ДТГ  та  термічний  аналіз  ДТА)  вивчали  на
            дериватографі Q-1500D системи “Паулік - Паулік – Ердей”.
   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13