Новини
В рамках робочого візиту проведено низку зустрічей з провідними науковцями та керівниками установ, де було обговорено основні питання перспектив розвитку науки та освіти.
Ситуація з молодими кадрами в Академії не найкраща. На кінець минулого року в наукових установах НАНУ працювало трохи більше двох тисяч молодих учених, що на 9% менше, ніж у 2019-му. Майже половина їх мають ступінь кандидата наук. І процес зменшення чисельності академічної молоді, на жаль, триває.
«Щоб привабити талановитих молодих людей у науку, потрібна передусім добра зарплата. По-друге, потрібні належні умови праці, які забезпечують професійний розвиток фахівця. Фізики-теоретики, як раніше жартували, можуть обійтись і ручкою та папером. Правда, життя не стоїть на місці, і вже навіть їм потрібні бодай персональний комп’ютер та доступ до наукових публікацій. А що вже казати про експериментаторів. Якщо ми не хочемо пасти задніх у провідних напрямах досліджень, мусимо оновлювати парк наукових приладів, закуповувати витратні матеріали тощо. Належні умови праці передбачають також співпрацю та обмін досвідом із іноземними колегами, участь у престижних конференціях, змагання за міжнародні гранти, стажування за кордоном. І, звісно, найелементарніше, але не менш важливе: кваліфіковані кадри повинні працювати у приміщеннях, забезпечених усіма умовами та комунікаціями. І, по-третє, молодих науковців (певна річ, не тільки молодих) потрібно забезпечити службовим житлом. На це все Академія й орієнтується, підтримуючи вже наявні та започатковуючи нові механізми сприяння молодим ученим» – наголошував у своєму інтерв’ю для ресурсу https://zn.ua/ukr Президент НАНУ Анатолій Загородній.
Проблемам залучення і закріплення талановитих молодих дослідників у науці, а також необхідність оновлення обладнання для проведення наукових досліджень потрібно вирішувати на державному рівні.
Ці та низку інших питань, що виникають повсякчас не лише в наукових установах Західного регіону, а й загалом у Національній академії наук України обговорили за час візиту представники депутатського корпусу із провідними науковцями та керівництвом Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка, Інституту геології і геохімії горючих копалин та Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача.
Сподіваємось ця зустріч не остання і її результати матимуть продовження у рішеннях Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, що сприятимуть розвитку вітчизняної науки.
А вона (наука) в Україні таки є!
17 квітня у День довкілля лісівники Львівщини, природоохоронці, волонтери та громадські активісти долучились до благородної справи та садили молоді дерева у рамках Акції Державного агентства лісових ресурсів України «Створюємо ліси разом» та проєкту «Озеленення України» спільно з ГО «Добро.Дій».
Молоді науковці Фізико-механічного інституту разом з іншими активістами долучилася до цього масштабної проєкту. Близько 30-и волонтерів (і наші молоді науковці на чолі з ученим секретарем Інституту в цьому числі) озеленювали ліс поблизу Великих Мостів на Львівщині.
Після інструктажу лісників наші волонтери успішно зуміли посадити майже 5000 саджанців. Як повідомляють організатори, на Львівщині акція відбулась в 25 локаціях, а близько 1000 учасників акції висадили понад 132 тис. шт. саджанців головних лісотвірних порід. Детальніше - https://lvivlis.gov.ua/news?id=4639.Окрім цього, в межах згаданої акції, науковці Інституту внесли свій вклад в озеленення нашого міста, посадивши 30 саджанців молодих модрин на території ФМІ на вулиці Науковій. Висловлюємо подяку за організацію та координацію акції РМНС ФМІ НАН України і сподіваємось на продовження співпраці в рамках нещодавно підписаної угоди між ФМІ НАН України і ГО «Добро.Дій».
- вересня 2021 у місті Львові відбудеться «Міжнародна конференція молодих науковців з матеріалознавства та інженерії поверхні»(International Young Scientists Conference on Material Science and Surface Engineering), організатором якої виступає Рада молодих науковців і спеціалістів Фізико-механічного інституту імені Г.В. Карпенка НАН України.
Метою цього заходу є підтримка молодих науковців і спеціалістів із наукових установ та закладів вищої освіти України для підвищення їхнього наукового рівня й для обміну ідеями та підходами, а також апробація нових наукових результатів, набуття досвіду публічного викладу і захисту основних положень роботи.
Програма конференції передбачає секційні усні виступи, онлайн та офлайн доповіді, що охоплюють такі напрями наукових досліджень:
- механіка руйнування та міцність матеріалів;
- захист матеріалів від корозії;
- сучасні проблеми матеріалознавства;
- інформаційні та діагностичні системи.
Для участі у конференції необхідно до 31 травня 2021 року зареєструватися та подати електронний варіант доповіді англійською мовою (реєстраційна форма).
Взірець оформлення тез доповіді.
Вебсторінка конференції: www.ipm.lviv.ua/msse2021/.
Робочі мови: англійська й українська.
Матеріали конференції буде надруковано у збірнику тез, також авторам буде рекомендовано підготувати статті до публікації в:
- журналі «Фізико-хімічна механіка матеріалів» (англійське видання «Materials Science», 2019 IF= 0.748);
- збірнику «Відбір і обробка інформації».