ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НАН УКРАЇНИ

Новини

      27 лютого 2021 року почесний директор Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка, академік НАН України Володимир Васильович Панасюк відзначив своє 95-ліття. Цими ж днями виповнюється 70 років від початку його наукової, науково-організаційної та педагогічної діяльності.
        З цієї нагоди в Інституті відбулось урочисте засідання Вченої ради.
 

   Вітальне слово виголосив директор Фізико-механічного інституту, академік НАН України Зіновій Теодорович Назарчук. Він також зачитав вітання від колег ювіляра з інших наукових установ України та вручив Володимиру Васильовичу одну з вищих нагород Академії, які присуджуються постановою Президії НАН України для відзначення найбільш успішних науковців, що забезпечують високий особистий внесок у розвиток наукових досліджень в академічних інституціях – «За підготовку наукової зміни».     Ця відзнака є персональною нагородою за вагомий особистий внесок у виховання молодих наукових кадрів, заснування або розвиток провідних наукових шкіл, активну педагогічну діяльність, роботу з аспірантами і докторантами, дієву участь у заходах з інтеграції науки і освіти, поєднання навчального процесу з науково-дослідною роботою.

      Від імені наукової спільноти Інституту академіка привітала Людмила Франкевич.     

     З короткою доповіддю про внесок Володимира Васильовича Панасюка у розвиток фізико-хімічної механіки матеріалів виступив член-кореспондент НАН України, завідувач відділу міцності матеріалів і конструкцій у водневовмісних середовищах, професор Ігор Миколайович Дмитрах.  

     На завершення В.В.Панасюк щиро подякував присутнім за вітання і закликав науковців Фізико-механічного інституту не зупинятися на досягнутому і примножувати вклад колективу у розвиток як вітчизняної, так і світової науки.

  МОН затвердив «Дорожню карту» інтеграції до європейського дослідницького простору.

     Базова інформація і текст наказу із затвердженою Дорожньої картою є на сайті Міносвіти за посиланням https://mon.gov.ua/ua/news/mon-predstavlyaye-dorozhnyu-kartu-integraciyi-do-yevropejskogo-doslidnickogo-prostoru.

      Мета впровадження цього заходу – інтеграція до наукових та інноваційних програм та ініціатив ЄС та використання  інструментів взаємодії з країнами-учасницями ЄДП.

    В документі представлено комплекс завдань, головним з яких є укладення угоди про Асоціацію до програми Горизонт Європа, а також ширше використання всіх інших інструментів співпраці з країнами ЄС у програмах ЄС (COST, EIT  та інші).

У планах МОН на 2021 рік передбачено розвиток дослідницький інфраструктур  та їх ширша інтеграція із європейськими дослідницькими інфраструктурами.

Також планується підтримати розвиток мобільності науковців, запровадження підходів відкритих інновацій, розвиток інноваційної інфраструктури.   Зверніть увагу на окремі пункти цієї Дорожньої карти, які де факто мають стати основою продовження ходу реформ у науково-інноваційній сфері України та її інтеграції у європейський дослідницький простір.

          Ознайомитись із європейськими матеріалами щодо European Research Area можна за посиланням https://ec.europa.eu/info/research-and-innovation/strategy/era_en.  Пріоритети української дорожньої карти відповідають європейським пріоритетам, радимо звернути увагу на низку напрямків дій, які також включені МОН України у план діяльності на 2021 рік, але для реалізації значної кількості завдань потрібно отримати підтримку ВРУ та КМУ, а також залучити ширше коло активних організацій, в т.ч. і представників бізнесу до реалізації цих завдань, особливо у сфері інновацій.

       На що варто звернути увагу – то це на розділ Фінансування де передбачено: забезпечити стале зростання бюджетного фінансування Національного фонду досліджень та Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, запровадити базове фінансування наукової та інноваційної діяльності в ЗВО відповідно до результатів проведення державної атестації, а також розробити нову систему оплати праці наукових працівників.

      Загалом це відповідає рекомендація європейського аудиту науково-інноваційної системи України у контексті збільшення конкурсного фінансування, стимулювання праці кращих дослідників, а також мало б забезпечити збереження провідних наукових шкіл та груп. 
      "Може, й навіть трохи завчасно, але можемо стверджувати, що стоїмо на порозі доби впровадження нових способів одержання та переважаючого використання палива з альтернативних джерел енергії (тобто енергії сонця, вітру, води) стосовно до енергії, яку отримує людство від використання викопних палив. І питання стоїть не в тому, чи має така альтернативна енергетика (і в тому числі її складова – воднева енергетика) перспективи чи ні, а тільки в тому, як швидко нові технології будуть застосовуватись на транспорті, у виробництві, в побуті і як швидко ми не тільки відчуємо і порахуємо економічні прибутки від цих технологій, але й отримаємо відчутні досягнення в царині екологічної безпеки всієї планети, які важко розрахувати і важко переоцінити".

 Завідувач відділу водневих технологій та матеріалів альтернативної енергетики, доктор хімічних наук, професор Ігор Завалій  

 

 

Інтерв‘ю з Ігорем Юліяновичем пропонуємо вашій увазі за посиланням https://svitua.org/2021/02/01/profesor-igor-zavalij-deshho-pro-vodnevu-energetyku-svitovyj-ta-ukrayinskyj-aspekty/?fbclid=IwAR1Ge-R3oveEPyfl16RQyeEYwdslTEhWnyYHQ4I9GsIDi04J7xufJRI85YA

 

« 1 2 3 4 5 6 7 »