Page 107 - Dys

107

Проте швидкість відновлення рівноважного стану свіжодеформованої

поверхні S змінювалася суттєвіше (від 150 до 355 мА/с) зі зміною складу

середовища. Найвищі значення S властиві сталі у лужних гідрокарбонатних

розчинах: у розчині з рН = 11 та з додаванням карбонат- (рН = 10) та фосфат-

іонів, що пояснили формуванням поверхневих плівок з поліпшеними

захисними властивостями. Додаток хлорид-іонів до базового, карбонат-

гідрокарбонатного (рН = 10) та гідрокарбонатного з рН = 11 розчинів

незначно вплинув на швидкість розчинення ювенільного металу І 0 у них, а

також на швидкість репасивації S у базовому, однак, вона суттєво знизилась

у карбонат-гідрокарбонатному (рН = 10) та гідрокарбонатному (рН = 11)

розчинах через погіршення захисних властивостей репасиваційних плівок,

що підтверджує їх депасиваційні властивості. Водночас за добавляння

окиснювальних нітрат-іонів, які конкурентно витісняють із анодної реакції

окиснення ювенільного металу корозійно-агресивні гідроксид-іони, виявили

незначне підвищення І 0 та зниження S.

Отримали прямо пропорційну залежність (рис. 4.11) між

електрохімічним параметром S (швидкістю відновлення рівноважного стану

свіжодеформованої поверхні S) та механічним показником N i (періодом

зародження корозійно-втомної тріщини).

На основі оцінки опору сталі корозійній втомі N i у гідрокарбонатних

водних розчинах різного складу та кількості електрики на окиснення металу

її свіжодеформованої поверхні q у цих середовищах, на який впливають

також І 0 та S, отримали залежність N i = f(q) (рис. 4.11). Регресійним аналізом

отриманої залежності, використовуючи метод найменших квадратів,

одержано апроксимаційне рівняння:

lgN i = 2,62 – 0,64 lgq. (4.9)