Page 154 - Дисертаця Венгринюк
P. 154

154

                         Висновки до розділу 4



                         1.  Проведено  аналітичний  огляд  методів  машинного  навчання

                  (нейронних  мереж),  обґрунтовано  вибір  фізико-інформованих  нейронних

                  мереж для прогнозування розподілу дифузійно рухливого водню у металі та

                  вибрано їх оптимальну архітектуру.

                         2.  Сформульовано  модель  для  прогнозування  розподілу  дифузійно

                  рухливого  водню  у  стінці  труби  з  використанням  фізико-інформованих

                  нейронних  мереж.  Вона  дає  можливість  прогнозувати  зміну  розподілу

                  концентрації  водню  у  стінці  труби  з  часом.  Розроблена  модель  забезпечує

                  високу точність прогнозування, зокрема, середня абсолютна похибка (MAE)

                  становила 0,07 за використання лише 6 точок даних для навчання моделі.

                         3.  Обґрунтовано  можливість  спрощення  рівняння  дифузії  водню  до

                  класичної форми (другого закону Фіка) за дії постійного напруження, оскільки

                  його  вплив  є  незначним:  відхилення  між  розрахунками  із  використанням

                  постійного  напруження  та  рішенням  рівняння  Ламе  не  перевищує  2%,  що


                  практично не впливає на точність прогнозу дифузії водню.
                         4.  Проаналізовано  відому  модель  фазового  поля  для  прогнозування


                  деградації тріщиностійкості трубної сталі у стані постачання під дією водню
                  та встановлено її невідповідність експериментальним даним.


                         5.    Розроблено        нові     моделі      для     прогнозування        деградації
                  тріщиностійкості  для  сталі  труб  під  впливом  водню  з  урахуванням  стану


                  матеріалу (вихідний – труба резерву та деградований – труба після 38 років

                  експлуатації). Для кожного стану сталі запропоновано окрему функціональну

                  залежність, отриману з використанням методу найменших квадратів на основі

                  експериментальних даних.

                         6.  Встановлено,  що  для  сталі  у  вихідному  стані  деградація

                  тріщиностійкості  за  дії  водню  добре  описується  лінійною  моделлю,  а  для

                  тривало  експлуатації  –  гіперболічною  функцією,  що  враховує  її

                  експлуатаційну деградацію.
   149   150   151   152   153   154   155   156   157   158   159