Page 279 - dyser_Stankevych

279

Висновки до розділу 5

1. За енергетичним критерієм ідентифікування типів руйнування визначено

частку крихкого руйнування під час розтягу стоматологічних полімерів, що дало

змогу розробити нову експрес-методику їх ранжування. У ній кількість фізичних

показників зменшено в 4,5 рази, що суттєво сприяє скороченню матеріальних та

часових затрат, порівняно зі стандартною методикою.

2. Експерименти показали, що навіть під час руйнування крихких стома-

тологічних матеріалів їх стрибкоподібне макроруйнування супроводжується

мікропластичними актами, що підтверджується генеруванням відповідних сиг-

налів АЕ, які легко ідентифікувати за енергетичним критерієм.

3. Встановлено, що міцність ортопедичних конструкцій “зуб–ендокоронка”

залежить від міцності основи (зуба), де зароджується руйнування таких кон-

струкцій. Це підтверджується руйнуванням ендокоронки з діоксиду цирконію,

хоча на жорсткій основі зразок із цього матеріалу не зруйнувався. Найменший
ризик передчасного виходу з ладу під час клінічного використання має конст-

рукція ендокоронки з металокераміки.
4. Міцність руйнування зразків зі стоматологічних матеріалів вища, ніж

міцність руйнування конструкцій із відповідними ендокоронками. Під час де-
формування через втрату жорсткості основи (зуба) руйнування конструкцій на-

стає за навантажень, нижчих, ніж аналогічний показник для відповідного мате-

ріалу ендокоронки. Так, діоксид цирконію не руйнувався за максимально мо-

жливого навантаження (10 кН), а в конструкції “зуб-ендоронка” зруйнувався за

навантаження 3,082 кН; міцність прескераміки в 2,4 рази перевищує міцність

конструкції з відповідною ендокоронкою, а стоматологічного композита – в 1,13

рази. Завдяки особливості конструкційного виконання (наявність металевої

підкладки чи ковпачка) міцність металокераміки як матеріалу незначно (в

1,1 рази) перевищує міцність конструкції з металокерамічною ендокоронкою.