Page 64 - Microsoft Word - Soviak_PhD_Thesis_Version_fin

64

пластичної деформації (рис. 2.2б) також концентрується поблизу вершини

тріщини, утворюючи компактну пластичну зону, розміри якої визначаються

геометрією дефекту та рівнем прикладеного навантаження.

Зміну гідростатичних напружень і еквівалентної пластичної деформації

вздовж фронту півеліптичної тріщини наведено на рис. 2.3. Обидві величини

мають нерівномірний розподіл уздовж фронту дефекту: максимальні значення

формуються у центральній частині тріщини, а в напрямку до її країв поступово

зменшуються. Така закономірність зумовлена просторовою геометрією

півеліптичного дефекту та локальною кривиною його фронту.

Рисунок 2.3 – Зміна гідростатичних напружень та еквівалентної пластичної

деформації вздовж фронту півеліптичної тріщини за внутрішнього тиску 20 МПа:

а – розподіл гідростатичних напружень; б – розподіл еквівалентної пластичної

деформації

Визначені поля σh і εpl мають різний фізичний зміст для подальшої моделі

розподілу водню. Гідростатичні напруження формують градієнт механічної

складової хімічного потенціалу, який визначає напрям і інтенсивність

перерозподілу дифузійно-рухомого водню до вершини тріщини. Пластична

деформація відображає локальне накопичення незворотних мікроструктурних