Page 150 - Thesis_Oprysk_Volodymyr

145

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено комплексне дослідження закономірностей

фазоутворення, кристалічної структури та воденьсорбційних властивостей фаз

типу AB 2 та AB 3 в системах R-Mg-d-перехідний метал, композити «ІМС –

нанопорошок», а також досліджено серію нанопорошків в системі Ni–Pd, як

перспективних матеріалів та матеріалів для систем зберігання водню та негативних

елетродів Ni-MH акумуляторів. На підставі отриманих результатів сформульовано

наступні основні висновки:

1. Вперше синтезовано та досліджено серії псевдобінарних фаз Лавеса

RMgNi 4-yCo y (R = Pr, Pr 0,5La 0,5, Pr 0,5Nd 0,5) зі структурою типу SnMgCu 4. Зокрема,

встановлено межі існування твердих розчинів: для систем із Pr та Pr 0,5La 0,5 область

гомогенності обмежена значеннями y ≤ 2, тоді як система Pr 0,5Nd 0,5MgNi 4-yCo y

утворює неперервний твердий розчин в усьому дослідженому концентраційному

інтервалі (y = 0-3), відповідає правилу стабільності фаз Лавеса. Заміщення Pr/La та

Ni/Co сприяє збільшенню об’єму елементарної комірки, та при газовому гідруванні

призводить до зниження тиску утворення γ-фази та формуванню кубічних γ-

гідридів із вищою воденьсорбційною ємністю (до ~6,7 ат. H/ф.о. для

Pr 0,5La 0,5MgNi 2Co 2).

2. Електрохімічні дослідження сплавів RMgNi 4-yCo y (R = Pr, Pr 0,5La 0,5,

Pr 0,5Nd 0,5) виявили нелінійну залежність розрядної ємності від вмісту Co з

максимумом при незначному заміщенні. Найвищу розрядну ємність (305 мА∙год/г)

продемонстрував сплав Pr 0,5La 0,5MgNi 3,5Co 0,5 (при густині струму 50 мА/г).

Однофазний PrMgNi 4 характеризується найкращою циклічною стійкістю в даній

серії (S 30= 95% при I = 50 мА/г), а сплав Pr 0,5Nd 0,5MgNi 4 забезпечує стабільність S 100
= 80% при підвищеній густині струму (200 мА/г).

3. Вперше систематично досліджено ряд заміщень різної стехіометрії для
сплавів типу AB 3 у системі (La,Y) 3-xMg xNi 9-yCo y дозволило встановити існування

3
оптимального діапазону об’ємів елементарної комірки (522-535 Å ), в межах якого
розрядна ємність перевищує 350 мА∙год/г. Ця кореляція пояснюється