Page 96 - DISS_NYRKOVA
P. 96
96
(2 шари полімерної стрічки, 1 шар полімерної обгортки). На клейовий шар
полімерної стрічки та обгортки наносили полімерну ґрунтівку та
склеювали шари.
Дослідження проводили у дистильованій воді та модельному
ґрунтовому електроліті. Зразки покриву витримували у розчині впродовж
о
1 та 2 місяців за температури (20±2) С та за циклічної зміни температур
о
о
від 20 С до 60 С. Один цикл тривав 24 год (1 доба):
- за температури (60±2) С – (12±0,5) годин;
о
о
- за температури (20±2) С – (12±0,5) годин.
о
У вихідні дні зразки витримували за температури 20 С упродовж 48
год (2 доби). Впродовж 1 тижня (96 год) зразки знаходилися за
о
о
температури 20 С 4,5 доби і за температури 60 С – 2,5 діб.
Вихідний об’єм розчинів становив 200 мл. Після закінчення
експонування покриву у розчинах середовища вимірювали рН та
електропровідність (за стандартними методиками), визначали потенціал
корозії (згідно з підрозділом 2.6), швидкість корозії сталі Х70 методом
поляризаційного опору (підрозділ 2.5) та її схильність до корозійного
розтріскування за потенціалу корозії та за захисного потенціалу -1,0 В
(згідно з підрозділом 2.9).
2.11 Метод контролю катодного відшарування захисного
покриву
Для досліджень катодного відшаровування різних видів захисних
полімерних покривів, нанесених на поверхню трубних сталей Х70 та Х80,
застосовували методику на основі ДСТУ 4219 (додаток Д) [271]. В
залежності від мети досліджень підтримування потенціалу здійснювали за
допомогою платинового або магнієвого аноду (потенціал якого становив
від -1,35 до -1,45 В (х.с.е.). Для досліджень розробили лабораторний стенд
(рис. 2.4) на основі притискної комірки 295, 296 (рис. 2.5).