Page 91 - DISS_NYRKOVA

91

Після випробувань зразки промивали проточною водогінною водою,

видаляли продукти корозії за допомогою гумки, ополіскували

дистильованою водою та просушували фільтрувальним папером. Потім

о
витримували в тепловій камері MLW 117-0200 за температури (105-110) С
до постійної маси та зважували.

Швидкість втрати маси зразків, v , визначали за зміною маси зразка
m
та тривалості досліджень за формулою:

Δm
v m  (2.1)
Sτ

де Δm  m  m – корозійні втрати зразка, г;
1
2
m – маса зразка до випробувань, г;
1

m – маса зразка після корозійних випробувань, г;
2
2
S – площа поверхні зразка, м ;
τ – тривалість досліджень, години.

Швидкість проникнення корозії, v кор , за умови рівномірної корозії

визначали за формулою:

v
v кор  8,76 m , (2.2)
ρ

2
де v – швидкість корозії, г/(м год);
m
3
ρ – густина металу, г/см ;

8,76 – коефіцієнт пропорційності.

3
Густина сталі становить 7,8 г/см , що враховували при обчисленні.

2.5 Метод поляризаційного опору

Визначення швидкості корозії методом поляризаційного опору

проводили за допомогою корозиметра універсального УИСК-101 та

самопишучого пристрою КСП та датчиків швидкості корозії з