Page 169 - ДисМокрий21

169

використовують ту частину акустичного імпульсу, яка поширюється в буфері.

Припускають, що часовий зсув сигналу під час відбивання від границі буфер-

зразок є однаковим для акустичного імпульсу, який падає на цю границю з боку

буфера і з боку зразка. Таким чином, вимірявши часовий зсув під час

відбивання від границі буфер-зразок за падіння на неї акустичного імпульсу з

боку буфера можна знайти часовий зсув, який виникає за відбивання

акустичного імпульсу з боку зразка. Для вимірювання цієї величини необхідно

провести вимірювання часу між багатократно відбитими акустичними

імпульсами в буфері у випадку, коли контактна поверхня буфера знаходиться в

повітрі і коли ця поверхня буфера з’єднана з допомогою контактної рідини з

досліджуваним зразком. Різниця між цими двома часами буде відповідати

часовому зсуву який виникає за відбивання. Урахування цього часу дозволяє

визначити вплив акустичного контакту під час встановлення швидкості

акустичної хвилі.

Часовий зсув між 1 та 2 імпульсами ∆t 12 (рис.3.2), які поширюються в

буфері становить:

∆ =∆ + ∆ , (3.1)
12
к
б
де ∆t б ‒ часова затримка сигналу, спричинена проходженням через буфер, ∆t к ‒

часовий зсув, спричинений відбиванням від границі буфер-акустичний контакт.
З іншого боку, часовий інтервал ∆t 34 між імпульсами 3 та 4 (рис.3.2) дорівнює:

2 зр
Δt34 = + Δtк , (3.2)
зр

де L зр ‒ розмір зразка, V зр ‒ швидкість акустичної хвилі в зразку.

На основі виразів (3.1) та (3.2) можна записати:

2 зр
V зр = . (3.3)
∆ −∆ +∆ б
34
12
У виразі (3.3) відсутня величина, яка характеризує зсув фази акустичної хвилі,