Page 4 - Dys
P. 4

4

                         Нанокристалічний  поверхневий  шар  характеризується  підвищеною

                  зносостійкістю за умов оливного та оливно-абразивного зношування, а також

                  за  дії  корозивно-наводнювального  середовища  диетиелнгліколю.  Найвищу

                  зносостійкість поверхневого шару сталі 40Х з нанокристалічною структурою

                  у  парах  тертя  з  чавуном  ВЧ60  та  бронзою  БРаЖН  забезпечує

                  механоімпульсна  обробка  в  оливному  технологічному  середовищі.  Висока

                  зносостійкість  зберігається  також  після  нагрівання  до  температури  300 °С.

                  Зносостійкість  пари  тертя  сталь  40Х  з  поверхневою  нанокристалічною

                  структурою  –  чавун  ВЧ60  у  корозивно-наводнювальному  середовищі

                  (диетиленгліколі)  значно  перевищує  зносостійкість  пари  сталь  40Х  після

                  гартування  та  відпуску  за  Т = 200 °С  –  бронза  БРаЖН,  що  робить  чавун

                  ефективною альтернативою бронзі у парах тертя у диетиленгліколі.

                         Поверхневий нанокристалічний шар істотно підвищує границі втоми та

                  корозійної  втоми,  а  також  контактну  довговічність  низьколегованих  сталей

                  перлітного  класу.  Застосування  механоімпульсної  обробки  з  наступним

                  обкатуванням  роликами  для  формування  поверхневої  нанокристалічної

                  структури на валкових сталях 50ХН та 60Х2М підвищує їх опір втомному (в

                  1,4 – 1,6 рази) та корозійно-втомному (в 2,6 – 3,1 рази) руйнуванню та дає

                  можливість  досягти  того  ж  рівня  корозійно-втомної  витривалості,  яке

                  властиве сталі у вихідному стані за випробувань на повітрі, тобто, повністю

                  нівелювати  негативний  вплив  корозивного  середовища.  Таке  підвищення

                  досягнуто за рахунок поверхневої нанокристалічної структури, сформованої

                  у  поверхневих  шарах,  залишкових  напружень  стиску  та  сприятливого

                  перерозподілу легувальних елементів.

                         Застосування  механоімпульсної  обробки  для  формування  поверхневої

                  нанокристалічної  структури  на  сталі  60Х2М  у  поєднанні  із  попереднім

                  гартуванням та відпуском за Т = 450 °С підвищує її контактну довговічність

                  та зносостійкість в 3,6 та 1,8–2 рази, відповідно.

                         Поверхневий нанокристалічний шар, сформований механоімпульсною

                  обробкою  за  оптимальних  режимів  на  сталі  65Г,  підвищує  її  контактну
   1   2   3   4   5   6   7   8   9