Page 3 - Thesis_Lavrys

3

Підтверджено термічну стабільність деформаційно зміцненого шару в

умовах насичення азотом до 820°С за рахунок домінування процесів

твердорозчинного зміцнення азотом над процесами рекристалізації.

Показано, що проведення попереднього поверхневого деформування

інтенсифікує азотування, суміщене зі зміцнювальним термічним

обробленням сплаву ВТ22, що підтверджується на 50% вищою поверхневою

мікротвердістю та на 30% глибшим зміцненим шаром в порівнянні з

азотуванням без попереднього поверхневого деформування.

Встановлено, що деформаційно-дифузійне оброблення титанового

сплаву ВТ22 сприяє підвищенню його зносостійкості у трибопарі з бронзою

БрАЖН 10-4-4 удвічі та на 30% знижує коефіцієнт тертя порівняно з

азотуванням без попереднього поверхневого деформування.

Розроблено технологічні рекомендації щодо комбінованого

деформаційно-дифузійного оброблення титанового сплаву ВТ22, що

забезпечує регламентовані характеристики зміцнених шарів за збереженням
об’ємних характеристик сплаву.

Наукова новизна отриманих результатів

1. Визначено низькотемпературний діапазон залежності параболічної

константи швидкості азотування та уточнено енергію активації процесу та

інші кінетичні константи для широкого температурного діапазону

(750…950°С) азотування двофазного титанового сплаву ВТ22.

2. Вперше досліджено вплив вихідного структурного стану сплаву

ВТ22 на фізико-механічні характеристики поверхневого зміцненого шару

після суміщеного зі ЗТО азотування та структурні зміни у матриці. Показано,

що для сплаву з вихідною (α+β)-глобулярною та β-структурами рівень

поверхневого зміцнення вищий, ніж для сплаву з вихідною (α+β)-

пластинчастою. Натомість інтенсивні структурні зміни матриці (ріст α-фази)

спостерігаються у сплаву з вихідною β- та (α+β)-пластинчастою структурами.

3. Вперше встановлено, що найефективніше ХППД реалізується у

сплаві ВТ22 з вихідною двофазною пластинчастою чи глобулярною