Page 50 - Microsoft Word - Дисертація.docx
P. 50

50

                  зображення.  Для  дослідників  -  матеріалознавців  одні  з  найкорисніших


                  особливостей  зображення  -  ті,  які  описують  розмір  і  форму

                  індивідуальних  об'єктів  в  зображенні,  наприклад,  окремих  зерен  на

                  поверхні  зразка.  Список  часто  використовуваних  морфологічних  ознак

                  індивідуальних  об'єктів,  одержуваних  при  аналізі  металографічних

                  зображень  включає:  довжину,  ширину,  діаметр  Фере  (в  заданому


                  напрямку), периметр, периметр включень, периметр випуклої оболонки,

                  розмір  мінімального  описаного  прямокутника,  площа  без  включень,

                  повна площа, площа мінімального описаного прямокутника, коефіцієнт

                  форми, округлість, квадратність, еліптичність, еквівалентний діаметр та


                  ін. [44-46].

                  Під  сегментацією  зображення  розуміється  процес  його  розбиття  на

                  складові частини, що мають змістовний сенс: об'єкти, їх межі або інші

                  інформативні  фрагменти,  характерні  геометричні  особливості  і  ін  [47].


                  Сегментація  об’єкта  на  зображенні  зводиться  або  до  виділення  області

                  зображення,  яку  він  займає,  або  до  виділення  межі  (контуру)  цієї

                  області. Більшість ознак зображення встановлюють при аналізі контуру,

                  отриманого  в  результаті  сегментації  зображення,  або  властивостей

                  пікселів, які містяться всередині контуру, тобто області зображення, яка


                  відповідає об’єкту (Рис. 1.7).

                  Математично сегментацію зображення можна представити як побудову

                  деякого відображення:

                                                          : →,


                         де    ={(i,  j),  0≤i<;  0≤j<ℎ}  –  вихідне  зображення,  ={(i,  j),

                  0≤i<; 0≤j<ℎ} – матриця міток, (i, j) {0,…,−1}. Кожна мітка означає

                  деяку  складову  частину  –  область  зображення,  яка  відповідає  множині

                  точок,  що  представляє  об’єкт  дослідження,  або  межам,  які
   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54   55