Page 6 - Korniy_dyser
P. 6
6
енергетичний бар’єр виходу з поверхні нанокластерів Pt 42Ru 13 та Pt 42Co 13
порівняно із Pt 55, що свідчить про більшу їх стійкість до руйнування у цьому
середовищі.
Встановлено, що меншою реакційною здатністю до окиснення та
утворення слабшого хемосорбційного зв’язку поверхневих атомів платини з
молекулярним та атомарним киснем володіють бінарні нанокластери Pt 42Co 13
оболонкової структури порівняно із чистим нанокластером платини. Це
пов’язано не лише із зміною міжатомних віддалей Pt–Pt, а й електронними
властивостями атома кобальту підповерхневого шару, який розташований у
певних трьохкоординаційних положеннях, чим пояснено кращі
функціональні характеристики таких нанокластерів, що спостерігається
експериментально.
Для практичного оцінювання корозійно-морфологічної стабільності
бінарних наночастинок платини оболонкової структури у середовищі
запропоновано характеристику енергетичної активності, яку визначають
відношенням розрахованих енергій когезії бінарного та моноплатинового
нанокластерів під час утворення зв’язку із компонентами середовища.
Розроблені моделі корозії та отримані квантово-хімічні закономірності
взаємодії середовища з багатокомпонентними системами дали змогу
встановити взаємозв’язок між розрахованими атомно-молекулярними
характеристиками впливу складників корозивного середовища на матеріали
та їх корозійними властивостями, які визначені експериментально.
Встановлені співвідношення між хімічним складом, кристалічною
структурою, природою хімічного зв’язку в бінарних нанокластерах платини
та їх реакційною здатністю дають змогу надати практичні рекомендації щодо
прогнозування властивостей та створення нових ефективних бінарних
наноматеріалів на основі платини для низькотемпературних паливних
комірок. Зокрема, квантово-хімічними розрахунками показано, що бінарні
нанокластери оболонкової структури на основі платини (Pt 42Co 13) можуть
мати вищу стійкість до окиснення та відповідно кращі функціональні